Китай послабив курс юаня до 10-річного мінімуму. Трамп звинуватив Пекін у "валютних маніпуляціях"

Уряд Китаю знизив курс юаня і доручив державним компаніям зупинити імпорт сільськогосподарської продукції зі США у відповідь на нові американські мита, які набудуть чинності з 1 вересня, повідомляє Bloomberg.

5 серпня курс юаня впав на 1,3% до мінімального протягом 10 років рівня: 7,03 юаня за долар.

Президент США Дональд Трамп через це звинуватив Китай у валютній маніпуляції.

"Китай знизив ціну своєї валюти майже до історичного мінімуму. Це називається "маніпулювання валютою". Ви чуєте, Федеральний резерве? Це серйозне порушення, яке з часом значно послабить Китай!" — написав Трамп у Twitter.

China dropped the price of their currency to an almost a historic low. It's called "currency manipulation." Are you listening Federal Reserve? This is a major violation which will greatly weaken China over time!

— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) August 5, 2019

У заяві міністерства фінансів США, опублікованій 5 серпня, підкреслюють, що зниження курсу юаня порушує зобов'язання Китаю "утримуватися від конкурентної девальвації" в межах G20.

Народний банк Китаю звинувачення мінфіну США вважає безпідставними. У заяві, опублікованій 6 серпня, ідеться, що "обмінний курс юаня визначають ринковий попит і пропозиція". "Із серпня цього року обмінний курс юаня трохи впав, переважно через зміни ринкового попиту і коливання міжнародного валютного ринку в контексті змін світової економічної ситуації та посилення торговельних суперечок [зі США]. Китай не використовує обмінний курс як інструмент для вирішення торговельних спорів", – заявили в китайському центробанку.

Відносини США та КНР у торговельній сфері погіршилися після того, як улітку 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про введення для Китаю митного збору в розмірі 25% на товари вартістю $50 млрд.

Наприкінці вересня 2018 року набули чинності ввізні мита США на китайські товари вартістю $200 млрд. У заяві Трампа йшлося, що до кінця року ставка мита становитиме 10%, а з 1 січня 2019 року – 25%. Потім американський президент відтермінував запровадження цього тарифу. Китай запровадив мита у відповідь у розмірі 5% та 10% на товари зі США вартістю $60 млрд.

Наприкінці грудня 2018 року газета The Wall Street Journal повідомила, що США та Китай розпочинають детальну роботу над торговельною угодою.

24 лютого 2019 року американський президент поінформував про "суттєвий прогрес" у торговельних переговорах із Китаєм щодо низки питань, зокрема щодо охорони інтелектуальної власності, передання технологій, сільського господарства. 14 березня Трамп заявив, що США поки не поспішають укладати торговельну угоду з Китаєм, хоча переговори тривають добре.

5 травня президент США повідомив, що переговори відбуваються дуже повільно, і 10 травня США піднімуть податки на товари китайського експорту загальною вартістю $200 млрд із 10% до 25%. 10 травня президент США доручив підготувати мита практично на весь імпорт товарів із Китаю. У відповідь на введення мит американською стороною Китай із 1 червня запровадив нові мита на товари зі США на загальну суму $60 млрд.

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявляла, що торговельний спір між США та Китаєм є одним із факторів, який може призвести до зниження світового ВВП у 2020 році.

У червні 2019 року Трамп говорив, що якщо торговельну угоду між США та Китаєм не буде підписано, американська сторона запровадить чергові мита на китайські товари на суму $325 млрд.

1 серпня президент Сполучених Штатів оголосив, що з 1 вересня Вашингтон уведе додатковий тариф у розмірі 10% на весь обсяг товарів із Китаю, який досі не обкладали митним збором.