Марунич: Ціна за "Роттердам плюс" нижча, ніж реальні ціни вугілля, що надходить сюди з імпорту

Енергогенерувальна компанія ДТЕК не змогла купити вугілля за ціною, розрахованою за формулою "Роттердам плюс", оскільки на сьогодні вона нижча за вартість реального імпорту, і в Україні немає охочих підписувати контракти на таких умовах, заявив у коментарі "Українським новинам" співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Компанія заявила, що готова для своїх ТЕС купити 225 тис. тонн вугілля за цією формулою на торгах, але не отримала жодної пропозиції, зазначив він.

"Ціна "Роттердам плюс" нижча, ніж реальні ціни вугілля, що надходить сюди з імпорту. От і все. Тобто вже зрозуміло, що "Роттердам плюс" 1740 гривень тонна. А вугілля, яке ДТЕК фактично – інформація вже публічна – контрактував, уже законтрактовано у Штатах і Колумбії, – 1900 із плюсом гривень за тонну. За схожою ціною контрактувала вугілля компанія "Центренерго" за кордоном... У результаті виходить, що ціна, як би там від цього не було сумно, вона об'єктивна. "Роттердам плюс", при всій критиці щодо цієї всієї історії, не покриває в даний час реальні витрати на імпорт вугілля на територію держави Україна. Тому й не купили", – сказав експерт.

Він наголосив, що в Україні дефіцит вугілля – запасів на складах удвічі менше, ніж у такий самий період 2018 року, і це загроза для опалювального сезону.

"Потрібно цілеспрямовано і швидко накопичувати запаси вугілля на теплоелектростанціях. По суті, його потрібно купувати та імпортувати", – вважає Марунич.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розраховування оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. У формулу "Роттердам плюс" закладено ціну вугілля для виробництва електроенергії, зважаючи на котирування вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.

Економія для побутових і промислових споживачів завдяки формулі становить до 40 млрд грн завдяки введенню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, заявляла голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков висловив думку, що введення формули "Роттердам плюс" дало змогу уникнути віялових вимкнень електроенергії в країні та ручного регулювання цін на вугілля.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, через що колишні принципи формування цін скасовано, і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.