В умовах бідності нічого, крім роздратування, закон про ЖКГ викликати не буде, хоча сам собою він гарний – економіст Потапенко G

Через низькі доходи населення України низка положень нової редакції закону "Про житлово-комунальні послуги", яка набула чинності 1 травня, буде викликати в людей роздратування, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політичний експерт, доктор економічних наук В'ячеслав Потапенко.

"Якщо дивитися концепцію закону, то начебто все правильно. Вводять абонплату, щоб люди не могли повністю відрізати себе від міських мереж і нічого не платити. Також вводять пеню. Вона невелика, але мотивує. Однак на практиці в нас 70 млрд грн заборгованості за ЖКГ. Багато хто отримує субсидії, а отже, гроші прокручують через старі схеми. Тобто сам закон правильний, прописані в ньому зміни наводять лад у ЖКГ. Але в умовах, що склалися, він просто недоречний. Так, над ним працювали грамотні експерти. Вони написали правильний закон, але він не враховує соціальних реалій України. Це означає, питання набуло політичного характеру. Адже якщо приватні компанії почнуть відбирати в людей квартири, останні можуть вийти на вулиці, чинити збройний опір, підтримувати радикальні сили тощо. Щоправда, тут потрібно уточнити, що відбирати житло за борги не можна, якщо в людини воно єдине", – сказав Потапенко.

На його думку, норми закону, які набули чинності, розраховані на успішніше суспільство, ніж українське.

"За нинішньої політичної ситуації та бідності населення цей закон не працюватиме. Він розрахований на успішніше, соціально стабільніше й заможніше суспільство. В умовах бідності нічого, крім роздратування, він викликати не буде, хоча сам собою гарний. Та сама абонплата припускає, що ви платите, наприклад, за воду, незалежно від того, споживаєте її чи ні. Також і з опаленням – на заході та сході, де слабкий контроль, люди відрізалися від центрального опалення і ставили собі електричні або газові котли. Тепер доведеться платити якусь мінімальну абонплату, тому що офіційно від’єднатися від опалення не можна", – підкреслив співрозмовник.

Він наголосив на гострій необхідності у створенні умов для зростання ВВП країни.

"Без подолання бідності, жоден закон щодо ЖКГ не працюватиме. Хоч яким технічно грамотним він буде. На відміну від інших європейських країн, в Україні в групи громадян виникає запитання: заплатити за комуналку чи купити поїсти? Ось у цьому проблема. І її не можна розв’язати на рівні відомств і міністрів – цим повинні займатися економісти. Нам потрібне збільшення ВВП хоча б удвічі, створення нових робочих місць, причому не тисяч, а мільйонів", – резюмував Потапенко.

1 травня в Україні набула чинності низка положень нової редакції закону "Про житлово-комунальні послуги". Серед інших почала діяти норма про нарахування пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Також усім споживачам, які укладуть із постачальниками індивідуальні договори, необхідно буде платити щомісячну абонентську плату.

24 квітня Міністерство соціальної політики повідомило, що 25% українців, які отримали монетизовані субсидії, так і не оплатили комунальних послуг.

Із 1 січня 2019 року в Україні почав діяти перший етап монетизації субсидій. На першому етапі вона торкнеться орієнтовно 100–150 тис. домогосподарств, які звернуться по субсидії з новим пакетом документів. Другий етап, що розпочався 1 травня, стосуватиметься домогосподарств, яким призначено субсидію на неопалювальний період 2019 року. Третій етап розпочнеться із жовтня, тоді й відбудеться повний перехід на монетизацію.