+5 Київ
Україна ввела формульне ціноутворення на енергоносії на вимогу Міжнародного валютного фонду, і нинішнє розслідування Національного антикорупційного бюро щодо цього суперечить домовленостям із МВФ. Про це в інтерв'ю "Главкому" заявив екс-голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг України (НКРЕКП), Дмитро Вовк.
"Багато енергетичних ресурсів Україна імпортує, тому що власних не вистачає. І для власних ресурсів, економічна теорія підказує, треба застосовувати ціни на рівні імпорту. Навіщо це робити? Для того, щоб розвивати власний видобуток і бути незалежними, не навантажувати торговельний баланс країни", – пояснив він необхідність уведення формули.
Екс-голова НКРЕКП наголосив, що і саме НАБУ, яке зараз розслідує запровадження формульного ціноутворення, створено також на вимогу МВФ.
"У 2015 році МВФ мав вимогу поступового приведення ціни на газ до ринкової. Перший крок ми зробили. Потім була пауза, були інші вимоги, у тому числі створення, наприклад, Національного антикорупційного бюро України. Була така вимога? Була. Потім уряд ухвалює рішення щодо імпортного паритету ціни для природного газу, відомого як формула "Дюссельдорф плюс". А потім НАБУ, створене на вимогу МВФ, починає провадження проти службовців уряду щодо цього рішення, яке також є вимогою МВФ", – заявив Вовк.
Він зазначив, що обидві формули – "Дюссельдорф плюс" і "Роттердам плюс" – однакові в підході, тільки стосуються різних енергоносіїв, газу і вугілля відповідно, але активісти чомусь критикують тільки вугільну.
"Парадоксальна ситуація: є два ідентичні підходи для ціноутворення на вугілля та газ: "Роттердам плюс" і "Дюссельдорф плюс". Навіть за періодом для розрахунку ціни на енергоресурс формули однакові. Тобто береться ціна хаба за останні 12 місяців, плюс логістика та коригується калорійність. В одному випадку ("Роттердам плюс") це стає "пугалом", усі активісти бігають із цим опудалом. А в другому випадку – мовчать, хоча водночас НАБУ також тут щось розслідує", – розповів експерт.
Він упевнений, що впровадження формули "Роттердам плюс" було правильним рішенням, тому що перекоси на ринку енергоносіїв, які були раніше, ледь не довели країну до макроекономічних проблем.
"Усі ми знаємо, що за природний газ українського видобутку платили $20 за тисячу кубометрів, а за імпортований – повну імпортну ціну, або ще й дорожче. На ринку енергетичного вугілля ситуація аналогічна. Раніше були шалені дотації з державного бюджету, були "вугільні генерали", сума бюджетних дотацій досягала майже $2 млрд на рік. Ціна визначалася кулуарно, ніякої прозорості в цьому секторі не було. Завдяки введенню формули в секторі з'явилася прогнозованість, передбачуваність, прозорість. Я вважаю, що це рішення однозначно було правильним і необхідним на перехідному етапі. Ще у 2016 році деякі політичні партії та активісти намагалися оскаржувати рішення комісії в судах. Але вони програли першу інстанцію, а потім другу і третю. Тобто, по суті, уже в судовому процесі було встановлено, що комісія діяла в межах законодавства, у межах своїх повноважень, діяла обґрунтовано і прозоро", – підкреслив Дмитро Вовк.
НАБУ розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили формулу щодо визначення оптової ціни електроенергії, відому як "Роттердам плюс". Кримінальне провадження було відкрито 24 березня 2017 року.
У 2016 році комісія затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" охоплює ціну вугілля для виробництва електроенергії, в основі якої котирування вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.
В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доставка до хаба в Словаччині + доставка в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".
12 народних депутатів подали позов в Окружний адміністративний суд Києва з вимогою до Нацкомісії з енергетики скасувати тарифи, затверджені на підставі формули. Про цей позов 27 червня 2018 року суд повідомив на своєму офіційному сайті.
