Він зазначив, що на сьогодні було багато зроблено для забезпечення першого рівня захисту енергетичних об'єктів. Але, за його словами, енергосистема потребує подальшого посилення захисту протиповітряною обороною й продовження робіт зі зміцнення її фізичного захисту.
"Це те, над чим будемо працювати впродовж усього часу до наступного опалювального сезону", – сказав він.
Другим викликом він назвав залучення ресурсів для відновлення пошкоджених обстрілами генерувальних потужностей. За словами Салєєва, з минулої зими ДТЕК відновив 10 енергоблоків ТЕС, що зазнали обстрілів. Але відновлено не все, адже у разі серйозних руйнувань, наприклад, прямих влучань у турбінні відділення, треба тривалий час на відновлення і значні ресурси. Проте на енергоринку залишаються проблеми з фінансовим забезпеченням цього.
"Тут не відкрию щось нове. Це передусім борги балансуючого ринку електроенергії, де працює і теплова, і гідрогенерація. На жаль, питання з боргами не вирішується так, як хотілося б. Приростають борги учасників ринку перед НЕК "Укренерго". Через це борги останнього перед виробниками електроенергії також ростуть. Це кошти, необхідні для ремонтів ТЕС, відновлення й підготовки до наступної зими", – пояснив Салєєв.
Третім викликом він назвав проблему валютної лібералізації, без вирішення якої виникне проблема обслуговування бізнесом міжнародних зобов'язань, а Україна не отримає іноземних інвестицій у генерувальні потужності.
"Якщо говорити про нові потужності й нову розподільчу генерацію, це питання залучення інвестицій, передусім іноземних. Тут потрібно рухатися в питаннях валютної лібералізації. На сьогоднішній час, на жаль, ми не можемо повноцінно обслуговувати навіть ті інвестиції, які були зроблені раніше, у тому числі через єврооблігації. Кошти по них залучалися для вкладень в українську генерацію", – пояснив Салєєв.
Проблема, за його словами, у тому, що існує заборона на купівлю валюти і спрямування ресурсів для обслуговування цих зобов'язань перед кредиторами. Невирішення цієї проблеми, переконаний Салєєв, буде обмежувати можливості з обслуговування наявних боргів перед іноземними кредиторами.
"Ми ж розуміємо, що якщо ніхто не буде обслуговувати існуючі борги, ніхто нові інвестиції в Україну вкладати не буде. Тому в такому випадку мова про нові технології, про суттєві інвестиції в розподільчу генерацію, на жаль, іти не буде", – зазначив він.