Гроші

Без вирішення проблем обслуговування міжнародних боргів Україна не зможе отримати іноземні інвестиції в генерувальні потужності – ДТЕК

6 березня 2024, 21.45 Этот материал также можно прочитать на русском

Національний банк із 1 грудня 2023 року пом'якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян Фото: depositphotos.com

Найбільшими викликами наступної зими є посилення фізичного захисту енергетичних об'єктів, заборгованість балансувального ринку й валютна лібералізація, без якої в України не буде змоги залучати іноземні інвестиції в генерувальні потужності. Про це під час дискусії DiXi Group про підсумки "воєнної" зими і стан енергосистеми розповів генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

Він зазначив, що на сьогодні було багато зроблено для забезпечення першого рівня захисту енергетичних об'єктів. Але, за його словами, енергосистема потребує подальшого посилення захисту протиповітряною обороною й продовження робіт зі зміцнення її фізичного захисту.

"Це те, над чим будемо працювати впродовж усього часу до наступного опалювального сезону", – сказав він.

Другим викликом він назвав залучення ресурсів для відновлення пошкоджених обстрілами генерувальних потужностей. За словами Салєєва, з минулої зими ДТЕК відновив 10 енергоблоків ТЕС, що зазнали обстрілів. Але відновлено не все, адже у разі серйозних руйнувань, наприклад, прямих влучань у турбінні відділення, треба тривалий час на відновлення і значні ресурси. Проте на енергоринку залишаються проблеми з фінансовим забезпеченням цього.

"Тут не відкрию щось нове. Це передусім борги балансуючого ринку електроенергії, де працює і теплова, і гідрогенерація. На жаль, питання з боргами не вирішується так, як хотілося б. Приростають борги учасників ринку перед НЕК "Укренерго". Через це борги останнього перед виробниками електроенергії також ростуть. Це кошти, необхідні для ремонтів ТЕС, відновлення й підготовки до наступної зими", – пояснив Салєєв.

Третім викликом він назвав проблему валютної лібералізації, без вирішення якої виникне проблема обслуговування бізнесом міжнародних зобов'язань, а Україна не отримає іноземних інвестицій у генерувальні потужності.

"Якщо говорити про нові потужності й нову розподільчу генерацію, це питання залучення інвестицій, передусім іноземних. Тут потрібно рухатися в питаннях валютної лібералізації. На сьогоднішній час, на жаль, ми не можемо повноцінно обслуговувати навіть ті інвестиції, які були зроблені раніше, у тому числі через єврооблігації. Кошти по них залучалися для вкладень в українську генерацію", – пояснив Салєєв.

Проблема, за його словами, у тому, що існує заборона на купівлю валюти і спрямування ресурсів для обслуговування цих зобов'язань перед кредиторами. Невирішення цієї проблеми, переконаний Салєєв, буде обмежувати можливості з обслуговування наявних боргів перед іноземними кредиторами.

"Ми ж розуміємо, що якщо ніхто не буде обслуговувати існуючі борги, ніхто нові інвестиції в Україну вкладати не буде. Тому в такому випадку мова про нові технології, про суттєві інвестиції в розподільчу генерацію, на жаль, іти не буде", – зазначив він.

Контекст

Кабінет Міністрів звернувся до Національного банку України з проханням надати дозвіл на продаж валюти для низки українських компаній для розрахунків із західними кредиторами. Серед компаній, яким планують дозволити продавати валюту, – "Vodafone Україна", "Інтерпайп", Kernel і ДТЕК. Ці компанії мають кредити в західних банках або є емітентами єврооблігацій. Згідно з пояснювальною запискою до розпорядження уряду, такий крок покликаний відновити довіру західних партнерів до України.
Національний банк із 1 грудня 2023 року пом'якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.
У грудні в Національному банку України також заявили, що можуть дозволити репатріацію "нових" дивідендів у межах пом'якшення валютних обмежень.