ГОРДОН
 
 

Понад 10% підприємств в Україні на межі банкрутства через епідемію – представниця ПРООН

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Герчева: З травня понад 4 млн осіб були зареєстровані як безробітні
Герчева: З травня понад 4 млн осіб були зареєстровані як безробітні
Фото: mv.ecuo.org

Уряд України має надати допомогу малому та середньому бізнесу, який опинився на межі банкрутства через епідемію коронавірусу. Про це повідомила постійна представниця Програми розвитку ООН в Україні Дафіна Герчева.

Уряд України має надати підтримку малим і середнім підприємствам, бо понад 10% із них уже на межі банкрутства і скоро підуть із бізнесу. Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" повідомила постійна представниця Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Дафіна Герчева.

"Необхідно продовжувати надання підтримки малим та середнім підприємствам. Якщо ми поглянемо на приватний сектор, зокрема малий і середній бізнес, то понад 10% цих підприємств уже на межі банкрутства та скоро підуть із бізнесу. Вони потребують фінансових стимулів та інших гарантій підтримки, щоб вони мали можливість продовжувати працювати", – зазначила Герчева.

За її словами, у період кризи, подібної до нинішньої, мають бути напрями політики, що сприяють зростанню і створенню робочих місць.

За оцінками експертів ПРООН, через епідемію COVID-19 до кінця цього року понад 9 млн людей в Україні опиниться у фінансовій скруті, підкреслила Герчева.

"Рівень безробіття зростає. З травня понад 4 млн осіб були зареєстровані як безробітні. Однак ми вважаємо, що насправді ця цифра вища, оскільки частка тіньової економіки в Україні є великою", – зазначила Герчева. Окрім того, в Україні прогнозують різке зниження споживання, падіння ВВП.

За словами постійної представниці ПРООН в Україні, є дуже тонка межа між дотримуванням протоколу реагування на коронавірус у вигляді карантину та забезпеченням нормального функціонування економіки.

"Адже повний карантин більше зашкодить економіці та країні в цілому, ніж захистить населення. Треба знайти баланс, і такий баланс має базуватися на детальному аналізі та оцінці ситуації. Я знаю, що малі та середні підприємці дуже незадоволені ситуацією. Але якщо ми подивимося на епідемічну ситуацію у країні та швидке зростання кількості людей із коронавірусним захворюванням, нам потрібно бути дуже обережними в наших діях", – сказала Герчева.

Вона додала, що необхідно домагатися того, щоб заходи щодо запобігання захворюванню дійсно виконували, зокрема носити маски, дотримуватися правил особистої гігієни та соціальної дистанції тощо.

"Так, це непросте рішення і компромісний варіант, але навіть якщо підприємства не будуть закриті, їм все одно важко працювати в таких умовах", – резюмувала вона.

Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

Карантин у зв'язку зі спалахом коронавірусної інфекції в Україні запровадили 12 березня. З 11 травня у країні почали пом'якшувати обмеження. 20 травня Кабмін увів так званий адаптивний карантин: регіональній владі надали право самостійно послаблювати обмежувальні заходи за умови відповідності низці критеріїв. 11 листопада Кабмін скасував адаптивний карантин і до 30 листопада увів на всій території країни однакові обмеження, характерні для "помаранчевої" зони.

Додатково через збільшення кількості хворих на COVID-19 Кабінет Міністрів вирішив запровадити "карантин вихідного дня". Міністр охорони здоров'я Максим Степанов пояснив, що йдеться про три вікенди: 14–15, 21–22 і 28–29 листопада. За його словами, МОЗ хотіло б увести жорсткий карантин на три тижні, проте українська економіка цього не витримає.

"Карантин вихідного дня" передбачає, що з 00.00 суботи до 00.00 понеділка в Україні працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки. Ресторани, кафе та інші заклади громадського харчування працюватимуть лише на винос. "Карантин вихідного дня" дасть можливість "зупинити хвилю коронавірусної хвороби", вважає Степанов.

Низка міст одразу після оголошення рішення відмовилася вводити "карантин вихідного дня". Зокрема, проти виступили Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Житомир, Черкаси, Одеса, Луцьк і Тернопіль. Очільники міст пояснили це тим, що такі карантинні заходи неефективні, вони матимуть негативні наслідки для економіки. Пізніше в кількох містах передумали й погодилися із запровадженням карантину.

25 листопада стало відомо, що Кабінет Міністрів і Офіс президента України розглядають можливі варіанти введення локдауну через поширення захворюваності на COVID-19.

В інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко говорив, що після третіх вихідних "карантину вихідного дня" (28–29 листопада) українська влада ухвалить рішення, запроваджувати локдаун чи ні.

В Україні протягом останніх двох днів фіксують максимальну добову захворюваність на COVID-19, упродовж попередньої доби хворобу підтвердили у понад 16,2 тис. пацієнтів, загальна кількість тих, хто заразився, сягнула 693,4 тис., із яких 326,2 тис. хворих одужали, а майже 12 тис. осіб – померли.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації