+1 Київ
Основним чинником впливу імпорту електроенергії є її вартість, і, за словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні є найвищою в Європі. Наприклад, червнева ціна на ринку на добу наперед в Україні становила €112,3/МВт-год, тоді як у Польщі й Німеччині – €105/МВт-год і €72,6/МВт-год відповідно.
За словами Василя Гончарука, директора "Дніпросталь-Енерго", яке входить до групи "Інтерпайп", вартість електроенергії становить приблизно 25% у собівартості сталевої заготовки, яку надалі використовують для виробництва основної продукції компанії "Інтерпайп" – труб і залізничних коліс.
"Збільшення вартості електроенергії веде до зниження конкурентоспроможності на світовому ринку і ставить компанію на межу виживання. Цей факт особливо трагічно може відчуватися у прифронтовому Нікополі, який перебуває під щоденним обстрілом російських агресорів. На цьому заводі працює близько 3 тис. осіб, що становить 30% співробітників "Інтерпайпу". Нам боляче усвідомлювати, що і так важка й ризикована робота наших людей у місті на лінії фронту перебуває під загрозою через одне рішення щодо імпорту електроенергії", – наголосив Гончарук.
За його словами, компанія готова й далі працювати, якщо частку імпорту електроенергії знизять до 50%, як це передбачала постанова Кабміну №1127 від 27 жовтня 2023 року.
"Збільшення собівартості продукції після підвищення квоти імпорту до 80% ставить під сумнів економічну доцільність нашої компанії. Ми просимо Міненерго знизити цей показник хоч би до 50%", – додав директор "Дніпросталь-Енерго".
За словами виконавчої директорки Ferrexpo Ярославни Блонської, компанія зіткнулася з великими труднощами через зміну квоти імпорту, яку ухвалили без обговорення з бізнесом. Водночас негативний вплив на компанію додатково мало падіння цін на залізорудну продукцію на світових ринках.
Окрім того, проблемним моментом уже в найближчій перспективі може стати скасування норми про два класи споживачів електроенергії, яке зараз на обговоренні. Це може дуже вдарити по промислових споживачах, котрі будуть змушені оплачувати інфраструктуру, якою вони не користуються, зазначає видання.
