"Збільшити маневровість енергосистеми України в умовах війни можливо, але для цього потрібно перш за все відновити фінансову ліквідність енергоринку, врегулювати питання встановлення "зеленого" тарифу та впорядкувати законодавчі норми по функціонуванню систем накопичення електроенергії", – зазначено в матеріалі.
Білявський поінформував, що на сьогодні головну роль у системі енергетичної безпеки ЄС відіграють об'єкти поновних джерел енергії (ПДЕ). За його словами, досвід Нідерландів і Німеччини демонструє, що за оптимального поєднання потужностей вітрових і сонячних електростанцій із системами накопичення електроенергії енергосистема стає стійкою завдяки перехресному балансуванню, що, зі свого боку, не потребує додаткових потужностей теплової генерації.
"За таким концептом можливо вже сьогодні в Україні розпочати проєкт з установлення нових об'єктів альтернативної енергетики разом із системами накопичення електроенергії", – підкреслив Білявський.
Контекст
Провідні асоціації "зеленої" енергетики заявляли, що добудова вітроелектростанцій дасть можливість посилити енергетичну безпеку України й тому народні депутати мають підтримати законопроєкт, який дає змогу інвесторам закінчити проєкт із будівництва вітроелектростанцій, які були "заморожені" після вторгнення Росії в Україну.
За інформацією Української вітроенергетичної асоціації, енергетичні компанії можуть добудувати від 300 до 500 МВт потужності "зеленої" енергетики вже найближчими місяцями, якщо держава забезпечить продовження гарантованих умов підтримки на один-два роки, щоб компанії встигли добудувати свої об'єкти.
Міністр енергетики Герман Галущенко повідомляв, що російська агресія вивела з ладу понад 50% теплових потужностей, 30% сонячної й більш ніж 90% вітрової генерації. Про це писало 15 червня агентство "Інтерфакс-Україна".
Україна презентувала в Лугано план будівництва 30 ГВт "зеленої" енергетики до 2032 року. Загалом інвестиції в енергетичну незалежність і "зелений" курс оцінено у $130 млрд.