+4 Київ
"Потенційні податкові зобов'язання "Метінвесту", а також інших виробників залізної руди, таких як "ArcelorMittal Кривий Ріг" (AMKR) і Ferrexpo, кореняться в різному підході гірників і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди. Незважаючи на суттєві зобов'язання, у компаній є хороші шанси виграти основну битву, яка триває в українських судах", – пояснив Хорошун.
Concorde Capital оцінив припущену владою недоплату роялті за видобування залізної руди трьома гірничовидобувними підприємствами "Метінвесту" у $448 млн за 2018–2020 роки та $417 млн за 2021 рік. Теоретична недоплата Південним ГЗК (у цьому спільному підприємстві є участь "Метінвесту") – у $227 млн за 2018–2020 роки і $196 млн – за 2021 рік. Водночас імовірні недоплати Ferrexpo експерт оцінив у $214 млн за 2018–2020 роки та $201 млн – за 2021 рік. Він нагадав, що податкова програла у судах кілька справ, пов'язаних із роялті за видобування залізної руди за останні кілька років.
"Ми згодні з "Метінвестом" у тому, що законність вимог щодо недоплати має вирішуватися у судовому порядку між компанією та Держподатковою службою України. Наскільки ми розуміємо, такі судові розгляди наразі продовжуються, і досі остаточно не встановлено, що "Метінвест" або будь-яка інша українська компанія недоплатили роялті за видобуток залізної руди, – сказав експерт. – Ми вважаємо, що слідчі дії влади України навряд чи збільшать шанси Податкової служби України на перемогу в судовому розгляді з "Метінвестом". Це пов'язано з тим, що компанія мала бути готова до таких дій після того, як аналогічний тиск нещодавно був здійснений на AMKR".
Три ГЗК "Метінвесту" у 2018–2020 роках сплатили $175 млн роялті, зазначив він, що становить приблизно $2 за тонну концентрату із вмістом заліза 62%.
"Ми вважаємо, що ці платежі були засновані на базі виплати роялті, що є "розрахунковою вартістю" сирої руди (видобутої та подрібненої, але не збагаченої), яка є собівартістю виробництва плюс надбавка за поставлений прибуток. Влада України, можливо, застосувала інший підхід: використовуючи як базу для виплати роялті "вартість" кінцевої продукції ГЗК (концентрат і котуни), яка має бути їхньою ціною на умовах FCA", – пояснив Хорошун.
У підсумку, на думку влади України, плата має становити $5,6 за тонну у 2018-му, $8,3 – у 2019-му і $11,3 – 2020 року. Отже, три ГЗК мали заплатити $738 млн, а недоплата становить $563 млн.
"Згадана в новинах (нібито) недоплата у розмірі 18 млрд грн, або $675 млн за середнім обмінним курсом 2018–2020 років, становить 80% від нашої оцінки. Із цих $675 млн три гірничовидобувні підприємства, об'єднані "Метінвестом", (нібито) недоплатили $448 млн, а Південний ГЗК – $227 млн, ми розраховуємо з використанням того самого коефіцієнта 80%. За нашими оцінками, влада України може дійти висновку, що у 2021 році три компанії, консолідовані "Метінвестом", (нібито) недоплатили роялті у розмірі $417 млн", – зазначили у Concorde Capital.
"Інтерфакс-Україна" пише, що експерти розраховували це значення, використовуючи середньорічний показник у руді з вмістом заліза 62% у Китаї у розмірі $161/тонна, ставку роялті у розмірі 12%, вартість за тонну у розмірі $19,3/тонна та 31,3 млн тонн як обсяг виробництва за 2021 рік. Також припускали, що три ГЗК "Метінвест" фактично заплатили майже $82 млн роялті, використовуючи підхід з "розрахунковою вартістю сирої руди" як базу.
Ferrexpo також може отримати від держави претензії, вважають у Concorde Capital.
"Ми підрахували, що Ferrexpo виробила 40 млн тонн концентрату протягом 2018–2020 років, заплатила $71 млн роялті, і влада України може дійти висновку, що недоплата становить $214 млн (знову ж таки, використовуючи підхід "ціни на концентрат" та коефіцієнт 80% при недоплаті). За 2021 рік Ferrexpo, ймовірно, виплатила приблизно $33 млн роялті, а її недоплата, з точки зору влади України, може становити $201 млн", – ідеться у матеріалі.
