"Питання з дефіцитом металобрухту стояло болюче завжди. Україна, як і інші країни, які перебували у схожих ситуаціях, завжди намагалася обмежити його експорт із метою задовольнити власні потреби. Зрозуміло, що, використовуючи цю сировину на своїх потужностях, ми забезпечуємо не тільки виробництво. Адже це використання ресурсу, який кумулятивно приносить значно більший економічний ефект, чим його простий продаж", – заявив він.
Щелкунов розповів, що обсяги заготівлі брухту скоротилися через окупацію частини України, водночас експортери почали масово експортувати брухт у Європу під 5% мита.
"Навіть в угоді про зону вільної торгівлі з ЄС ми маємо чітко визначені правила, коли держава може обмежувати експорт. І перш за все – коли це шкодить національним інтересам. Металургія – це стратегічна галузь, яка напряму зав'язана на обороноздатності країни, більший форсмажор уявити важко. ICC та її український комітет завжди виступали за принципи вільної торгівлі без перешкод та обмежень. Але не у шкоду власним економічним інтересам", – сказав експерт.
За його словами, потрібно постійно стежити за ситуацією із брухтом, і щойно вона виходить із-під контролю, застосовувати обмеження або повну заборону експорту.
"Україна в заходах по обмеженню експорту металобрухту не є одинока. Понад 40 країн у світі різними важелями обмежують експорт цієї сировини, а в деяких державах узагалі введена заборона на вивіз. Україна теж має піти чітким шляхом. Забезпечити власні потреби, і коли баланси показують, що є надлишки, спокійно їх експортувати. Але наголошую: тільки у тому разі, коли потреби української металургії будуть забезпечені", – наголосив Щелкунов.