Інфляція в Україні за пів року становить 22,2%, для країни, що воює, це подвиг

Гроші

Показник інфляції в Україні за пів року війни з Росією нижчий, ніж міг би бути. Про це голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев заявив "РБК-Україна" в інтерв'ю, опублікованому 31 серпня.

"Окупована територія давала нам 20% ВВП. У нас люди гинуть кожного дня, а Нацбанку вдається втримати інфляцію 22,2%. Це дійсно помірний рівень інфляції з урахуванням війни. [...] Звичайно, певний уплив мали зафіксовані тарифи на газ, тепло та електроенергію для населення, знижені податки на пальне, але головне, що було втримано відносну фінансову стійкість у перші місяці війни, у тому числі в банківській, валютній сфері. Мені здається, що це без перебільшення подвиг регулятора", – сказав він.

Нардеп провів паралель зі збройним конфліктом у колишній Югославії.

"Було 9000% інфляції в перший рік конфлікту, а потім ситуація розвивалася катастрофічно. Ви згадайте навіть ситуацію в Україні в 1990-х роках: криза, ці купони-карбованці, відсоток інфляції був шаленим. А то була мирна країна. Тепер найжорсткіша війна з 1945 року в Європі з великою та потужною країною, і інфляція через пів року – 22,2%", – зазначив Гетманцев.

Він наголосив, що "якщо інфляційний процес буде йти так, як іде, нічого катастрофічного в цьому немає".

"Так, це проблема, ситуація важка, але жодної катастрофи в цьому немає. Подивіться, що відбувається у світі: Туреччина – інфляція 80%, мирна Молдова – більше ніж 33%, Естонія – інфляція вища, ніж у нас, Латвія та Литва – інфляція така, як у нас, Польща – уперше з 1996 року інфляція більше ніж 15%, Чехія – 17,5%. Це загальносвітовий тренд. Чим викликаний? Пандемією, м'якою фіскальною політикою, роздмухуванням дефіцитів бюджетів іноземних країн та війною в Україні також. Бо війна в Україні та пандемія – це підвищення цін на продовольчі товари та енергоносії, а вони є тригером цієї світової інфляції", – пояснив нардеп.

Війна Росії проти України. Головне(оновлюється)

Контекст

24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НБУ заморозив офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за 1$.
У Національному банку України прогнозували, що через російське вторгнення інфляція в Україні може перевищити позначку 20%. Водночас голова НБУ Кирило Шевченко запевняв, що "інфляція залишатиметься контрольованою завдяки заходам, які здійснять Кабінет Міністрів і Нацбанк".
За прогнозами Нацбанку України, які озвучили 18 травня, падіння економіки України на 30% цьогоріч через війну – це найоптимістичніший сценарій.
Із 3 червня НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Регулятор сподівається, що це допоможе "захистити гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів, знизити тиск на валютному ринку та посилити спроможності Нацбанку стримувати інфляційні процеси під час війни".
Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова 17 червня підтвердила інформацію, що Нацбанку довелося друкувати додаткові обсяги готівкової гривні, назвала ввімкнення "друкарського верстата" крайнім заходом, але вказала, що цей крок був виправданий.
6 липня Шевченко заявляв, що емісія гривні може призвести до інфляції, руйнування довіри до фінансової системи та втрати керованості економіки, і дієвіший, але і болісніший варіант – скоротити емісію, урізати витрати та збільшити податки.