+10 Київ
Жеваго заявляв у коментарі "Економічній правді", що його компанії не ведуть бізнесу з росіянами понад 10 років. Але, за даними Державної митної служби, низка підконтрольних йому компаній й далі вела економічну діяльність із контрагентами із країни-окупанта. Серед них – "АвтоКрАЗ", БМЗ "Прогрес", Полтавський ГЗК, Біланівський ГЗК, Єристівський ГЗК, "Росава", "Київмедпрепарат", "Галичфарм" і "Артеріум". За оцінками Kyiv Post, обсяг експортно-імпортних операцій компаній Жеваго із РФ у 2017–2022 роках перевищив 7,5 млрд грн.
"Остання співпраця "АвтоКрАЗу" з російськими партнерами датується 18 травня 2018 року. Компанія Жеваго експортувала вантажівки на 15 млн грн. А Полтавський ГЗК, який належить Жеваго, продовжував імпортувати російські товари навіть у 2022 році. Одна з останніх таких операцій датована 14 лютого 2022 року – усього за 10 днів до повномасштабного вторгнення РФ", – ідеться в матеріалі.
Журналісти повідомили, що 30 січня в Господарському суді Києва почався розгляд справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування 46 млрд грн збитків банку "Фінанси та кредит". Голова ради громадського моніторингу при Фонді гарантування вкладів фізичних осіб Максим Гарус у своєму Facebook заявив 3 лютого, що Жеваго не прийшов на засідання.
"При нестримному бажанні Костянтин у суді так і не з’явився. Зайнятий іншими процесами. Представниця відповідача так і заявила, що Жеваго хоче брати безпосередню участь у судовому процесі. Та згодом наголосила, що її довіритель просить політичного притулку в іншій країні. Щось не сходиться в них позиційно. Також виявляється, що ні Костянтин, ні його представник не отримували позов фонду і, відповідно, не мали змоги підготувати відзив. При цьому фонд направляв відповідні документи. Зловживання процесуальними правами, затягування процесу. Про повагу до суду і правосуддя Костянтин говорить тільки в судах Франції. Розгляд перенесено на 20 лютого", – повідомив Гарус.
