0 Київ
Авторка статті Надія Скляренко зазначає, що Ibox Bank на підставі договорів із 10 компаніями, частина з яких була фіктивною, "змінював призначення платежів (міскодинг) і класифікував подібні операції як ставки за спортивний покер".
Журналістка уточнює, що в більшості цих компаній працювало по одному співробітнику, у них не було активів і виручки, а також рахунків у інших банках. Серед фірм вона перерахувала ТОВ "Цигір", "Рекна", "Квендвіт", "Центинг". Отже, пише авторка, через платежі фактично відбувалося поповнення балансу організатора, минаючи офіційний банківський рахунок букмекера, податків із цих сум не сплачували.
Кошти, які надходили на рахунки фіктивних підприємств, проходили через мережі терміналів самообслуговування, серед яких – EasyPay (ТОВ "Фінкомпанія "Контрактовий Дім"), Ibox (ТОВ "Пейбокс"), Сity24 (ТОВ "Свіфт Гарант"), ідеться в матеріалі.
Авторка зазначає з посиланням на акт перевірки Ibox Bank, що за 11 місяців 2022 року понад 4 млрд грн прокрутили через фіктивні фірми, а держбюджет недорахувався щонайменше 760 млн грн податків.
Наприкінці квітня НБУ заніс до Реєстру платіжної інфраструктури ФК "Контрактовий Дім" і ТОВ "Свіфт Гарант". Отже, ідеться у статті, "компанії, які явно були причетні до незаконних операцій і сприяли тому, що державний бюджет недоотримав кілька сотень мільйонів гривень податків, залишилися на ринку платіжних послуг і не були притягнуті до відповідальності".
Журналістка доходить висновку, що зрештою ринок приймання платежів перерозподілився на користь двох гравців, які були найбільшими партнерами Ibox Bank.
"Простіше кажучи, "Контрактовий Дім" і "Свіфт Гарант" під виглядом формальних вимог законодавства отримали "індульгенцію" від НБУ", – підкреслює вона в матеріалі.
Вказані компанії не отримали штрафів за порушення вимог фінмоніторингу, що "викликає ще більше запитань", заявила авторка статті.
