Попри санкції, Росія заробила на експорті металопродукції до Євросоюзу майже $4 млрд

Згідно з результатами дослідження, за підсумками січня – липня 2023 року Євросоюз скоротив імпорт металургійної сировини з Росії на 44,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 3,24 млн т. Зокрема, імпорт сталевих напівфабрикатів знизився на 40,8%, а брухту – на 73%. Водночас імпорт чавуну зріс на 25,3%.

"Санкції не передбачають повної заборони поставок металургійної продукції з Росії. Російські компанії можуть продовжувати експортувати чавун і залізорудну сировину без обмежень. А поставки сталевих напівфабрикатів будуть поступово обмежуватися до набуття чинності повної заборони на імпорт", – зазначають аналітики.

Очікують, що 12-й пакет санкцій ЄС проти Росії можуть презентувати вже в жовтні, пише видання. Імовірно, він міститиме заборону на імпорт російських алмазів, механізм використання прибутку від заморожених активів ЦБ РФ для допомоги Україні, а також нові кроки щодо обмеження можливості Росії обходити санкції через треті країни. Водночас він не міститиме подальших обмежень у секторі ГМК, вважають експерти галузі.

Отже, санкції ЄС проти російського гірничо-металургійного комплексу залишаються фрагментарними, робить висновок видання. Повністю заборонено імпорт тільки готової сталевої продукції, тоді як можливості для постачання чавуну й залізорудної сировини з Росії залишаються без будь-яких обмежень.

"Парадоксально, що зростання імпорту в ЄС російського чавуну відбувається на тлі скорочення поставок аналогічної продукції з України. У січні – липні 2023 року Україна скоротила експорт чавуну в ЄС на 13,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 140,2 тис. т. Водночас російські виробники за той самий період наростили поставки в ЄС на 25,3%", – наголосили у ЦТС.

Продукція українського гірничо-металургійного комплексу може поступово заміщати на європейському ринку аналогічну російську, і навіть за поточних умов Україна може наростити експорт продукції ГМК на європейський ринок на $74 млн щомісяця, зазначають автори статті.

"Максимальний потенціал нарощування експорту українського чавуну й залізної руди набагато більший (приблизно $230 млн щомісяця). Однак для його досягнення потрібно, щоб метпідприємства, які залишилися на підконтрольній території України, змогли повернутися до довоєнних рівнів виробництва", – резюмували у GMK Center.