"Я знаю, що є деякі так звані треті країни, які все ще купують боєприпаси у європейських заводів. І якщо ми можемо відкласти, наприклад, їхні закупівлі, тому що в них немає активної воєнної ситуації, то, напевно, це те, що ми повинні зробити", – сказав латвійський політик.
Рінкевичс вважає, що також "потрібна робота європейських інституцій разом із деякими національними державами", але це не мають бути "друзі та союзники" країни-агресора Росії.
24 листопада президент Латвії перебував із візитом в Україні, де зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським, вони обговорили відносини "на рівні інституцій Євросоюзу". Він також пробув кілька годин в укритті через повітряну атаку Росії.
Контекст
20 березня в Євросоюзі погодили акт про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), а також домовилися про спільні закупівлі боєприпасів. Для цього об'єдналися 26 країн – членів ЄС і Норвегія. Країни виготовлятимуть і закуповуватимуть боєприпаси як для поповнення своїх запасів, так і для передання Україні.
Євросоюз зобов'язався передати Україні 1 млн боєприпасів до березня 2024 року. Це планували зробити за допомогою наявних запасів, через укладання контрактів на спільні закупівлі й нарощування промислових потужностей.
13 листопада верховний представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель визнав, що ЄС, можливо, не встигне досягти своєї мети передати 1 млн снарядів Україні, хоча не відмовляється від неї. Поки що Євросоюз передав трохи більше ніж 300 тис. боєприпасів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба того самого дня, говорячи про причини затримання передання європейських боєприпасів, заявив про "жалюгідний стан оборонної промисловості" ЄС: "Я вважаю, що причиною цієї проблеми є не відсутність політичної волі в ЄС підтримувати Україну, така політична воля є. А, скажімо так, жалюгідний стан і оборонної промисловості, здатної виробляти достатню кількість снарядів, і складів, і здатності укладати зовнішні контракти".
+20 Київ
