"Попри те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики та фактично не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать одне одному", – повідомили в НАЗК.
На їхню думку, впровадження закону в такій редакції призведе до появи корупційних схем під час отримання дозвільних документів, унеможливить чесну конкуренцію і прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.
У відомства додали, що під час антикорупційної експертизи законопроєкту виявили понад 20 істотних корупційних ризиків, серед яких:
- процедура формування складу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей суперечить Конституції України, а необхідної кількості її членів для ухвалення рішень чітко не визначено;
- широкі дискреційні повноваження комісії (можливість діяти на власний розсуд) під час визначення переліку суб'єктів господарювання, які будуть здійснювати сертифікацію та інспектування грального обладнання, можуть призвести до суб'єктивних рішень її членів і формування корупційних практик;
- введення нових дозволів без внесення змін до закону України "Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності" може призвести до зловживань під час здійснення державного нагляду (контролю);
- підстав для одержання та анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор чітко не визначено. Тому комісія зможе зловживати повноваженнями і надавати ліцензії обраним підприємствам;
- процедура внесення плати за видавання ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор є суперечливою, оскільки передбачає два варіанти її внесення, що виключають один одного. Застосовуючи ці взаємовиключні норми на власний розсуд, комісія зможе "підігравати" потрібним учасникам ринку.
У НАЗК підкреслили, що реалізація підписаного президентом закону неможлива через наявність у його тексті двох взаємовиключних положень:
- в одному положенні йдеться, що кандидатури для призначення на посади голови та членів комісії з регулювання азартних ігор і лотерей на розгляд Кабінету Міністрів подає прем'єр-міністр;
- інше положення визначає, що відповідні кандидатури на розгляд Кабміну подає комісія з питань вищого корпусу державної служби за результатами проведення конкурсу.
У проголосованому парламентом у другому читанні тексті не було враховано жодної рекомендації НАЗК, зазначають у релізі.
"НАЗК сподівається, що президент ініціює зміни, які дозволять усунути вказані корупційні ризики та зробити закон можливим для виконання", – заявили у відомстві.
Закон, який регулює сферу грального бізнесу, ухвалили за основу 16 січня 2020 року, а 14 липня після розгляду 3,5 тис. правок Рада підтримала документ у другому читанні. "За" проголосували 248 депутатів за мінімально необхідних 226, переважно від "Слуги народу". "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина" і "Голос" не дали жодного голосу.
Того самого дня в парламенті зареєстрували постанови про скасування результатів голосування. 21 липня Рада розблокувала підписання закону. 11 серпня Зеленський підписав закон про гральний бізнес.