Він нагадав, що з 1 січня цього року втратили чинність положення постанови НКРЕКП, яка скасовувала результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів із РФ та Білоруссю 2020 року.
"Уже з 1 лютого цього року імпорт із цих країн було поновлено за ініціативою голови комітету [Верховної Ради] з енергетики і ЖКП Андрія Геруса. Це вже друга така його ініціатива. Перше поновлення імпорту з Росії та Білорусі відбулося в жовтні 2019 року після того, як його заборонили 2015 року у зв'язку з російською військовою агресією. У період із 1 січня до 8 квітня 2021 року Україна імпортувала 606,2 млн кВт-год електроенергії з Білорусі та Росії, із яких 83% (505,6 млн кВт-год) надійшло з Білорусі та 17% (100,6 млн кВт-год) – із Росії", – написав Омельченко.
За його даними, у загальному обсязі споживання імпорт із зазначених країн становить приблизно 2% від загального споживання електроенергії. Експерт зазначив, що це начебто невелика частка, але вона відіграє значну роль у ціноутворенні.
"Чому так сталося? В Україні умовним ціновим індикатором слугує ринок на добу наперед (РНД). Його частка становить близько 25% від загальних торговельних операцій на ринку електричної енергії. В окремі періоди пікового попиту на електричну енергію частка імпорту може складати на РНД понад 10%, що суттєвим чином спотворює ціноутворення. Адже імпортери російської електроенергії проводять політику демпінгу, що повністю відповідає інтересам РФ із поступової фінансової руйнації українських виробників і розширення українського ринку для російського ресурсу", – пояснив він.
Системні недоліки роботи ринку, спричинені критичними вадами системи публічних спеціальних зобов'язань, адміністративними обмеженнями ринку й імпортними поставками з Росії та Білорусі, призвели до штучного заниження цін, робить висновок Омельченко.
"Так, поточні ціни в сегменті РНД суттєво нижчі за аналогічні котирування на ринках суміжних європейських країн, зокрема, станом на квітень 2021 року. Середньорічна ціна в торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергосистеми. – "ГОРДОН") України була на 31% нижча за оптові ціни в ЄС. У результаті перерахованих факторів українські генеруючі підприємства втрачають фінансову ліквідність, що не дозволить їм вчасно провести ремонтну кампанію і запастися паливом для проходження осінньо-зимового періоду 2021–2022 років, якщо недоліки ринку не будуть терміново виправлені, а імпорт не заборонено на законодавчому рівні", – підсумував експерт.