Українські урядовці готуватимуть документ спільно з міжнародними партнерами. Проєкт базуватиметься на європейській директиві MiCA, яка передбачає, що навіть забезпечені зрозумілими базовими активами токени прийнятні лише в тому разі, якщо це забезпечення розміщене в Європі, розповіла посадовиця.
"Регулювання цього ринку у країнах ЄС зазвичай здійснюється спільно: центральні банки концентруються на токенах, які забезпечені валютами чи грошима, регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів – на всіх інших", – пояснила Рожкова.
За її словами, Міжнародний валютний фонд проти того, щоб регулятором було Міністерство цифрової трансформації України. Однак вона не відкидає, що технології Мінцифри все-таки використають під час розроблення законопроєкту.
Внутрішні нормативно-правові акти для впорядкування ринку Нацбанк розроблятиме після ухвалення закону, зазначила Рожкова.
"Важливо зберегти макрофінансову стабільність, тож не можна, щоб віртуальні активи замінили собою гроші. Ми маємо забезпечити прозорість операторів, з огляду на вимоги фінансового моніторингу, захистити фінансову систему від витоку капіталу, захистити населення", – наголосила перша заступниця голови НБУ.
Рожкова додала, що через розосередженість криптогаманців регулювати й обмежувати їх буде складно. Також, за її словами, є ризик ухиляння від оподаткування.
У лютому народний депутат від "Слуги народу", голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що офіційно легалізувати криптовалюту в Україні планують до літа.