У серпні кінцева ціна електроенергії для українського бізнесу була в середині рейтингу ЄС – експерт

"Після підвищення НКРЕКП [Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг] граничної ціни на електроенергію місяць тому у ЗМІ розгорнулася потужна кампанія, що ось ціни піднімуться до небес і багато промислових підприємств зупиняться, оскільки втратять конкурентоспроможність. Водночас чомусь такі експерти забули згадати, що зміна граничної ціни була вимушеною для покриття дефіциту в пікові години за рахунок імпорту", – підкреслив він.

За словами експерта, вже з минулого тижня середня ціна на ринку "на добу наперед" (РДН) знизилася на 10%, і ця тенденція триває.

"Тоді була придумана нова страшилка – ціни на РДН в Україні у серпні цього року були найвищими в Європі. Натомість якось випадково "забули" сказати, що ціна РДН – то є лише одна зі складових кінцевих цін, а більшість контрактів у ЄС на електроенергію є довгостроковими на відміну від нашого ринку, де існує домінування РДН", – зазначив Омельченко.

Він назвав домінування РДН проблемою державного регулювання.

"Щоб зрозуміти об'єктивну картину із ціноутворення на електроенергію в Україні та країнах ЄС, доцільно враховувати наступні чинники. Середньомісячна ціна РДН в Україні з початку 2025 року коливалася в межах €92–135/МВт-год, що дозволяло країні займати упродовж року позиції від першого до 18-го місця в європейському рейтингу цін. Ціна РДН є лише частиною кінцевої вартості для споживача, яка додатково включає премію/дисконт продавця, тарифи на передачу й розподіл, тариф ПУП і ПДВ. У підсумку, середня ціна електроенергії для промислових споживачів 1-го класу напруги у серпні 2025 року становила €161/МВт-год. Таким чином, кінцева ціна для промислових споживачів в Україні перебувала в середині європейського рейтингу, незважаючи на вищу ціну РДН порівняно з ЄС", – написав Омельченко.

Експерт наголосив, що під час формування кінцевих рахунків треба враховувати не лише біржові котирування, а й премії чи знижки продавця, тарифи на передавання й розподіл, постачання й ПДВ.

Він також нагадав, що в Україні ціноутворення значною мірою базується на спотових ринках, тоді як у більшості країн ЄС діють довготривалі контракти.

"У разі запровадження європейського підходу кінцева ціна для споживача могла б бути на 10–20% нижчою порівняно з поточним підходом, заснованим на спотових котируваннях", – підсумував Омельченко.