Втрати російських окупантів
915 230

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 496

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

В угоді про надра США висувають вимогу до України повернути кошти за всю допомогу з відсотками – ЗМІ

В угоді про надра США висувають вимогу до України повернути кошти за всю допомогу з відсотками – ЗМІ Згідно з новим варіантом угоди, Україна має зобов'язатися виплатити США $123 млрд "боргу", які DFC залучить у фонд як "початковий внесок"
Фото: EPA

У новому проєкті угоди про розроблення українських рідкісноземельних копалин, який США 23 березня передали Україні, американська сторона відмовилася від раніше погоджених компромісних рішень і висунула вимогу до Києва повернути "борг" за надану допомогу з відсотками. Про це 28 березня написала "Європейська правда".

Міністр фінансів США Скотт Бессент 27 березня в інтерв'ю Fox News заявив, що Вашингтон передав Києву остаточний документ про українські надра, який назвав "економічним партнерством", і припустив, що його підпишуть наступного тижня.

Те, що Україні передали угоду, підтвердила міністерка економіки України Юлія Свириденко під час години запитань до уряду в Раді 28 березня, трансляцію звідти вів у YouTube народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.

Водночас Свириденко назвала отриманий від США документ робочою версією, яка відбиває позицію Вашингтона. Натомість Київ готує текст своєї версії угоди.

"Будь-які публічні дискусії наразі щодо тексту цієї угоди завдають тільки шкоди перемовинам і заважають вести конструктивну дискусію з американськими партнерами. Як тільки буде досягнуто консенсусу, ми обов'язково вийдемо з публічною позицією до депутатів Верховної Ради", – наголосила міністерка.

Як пише "Європейська правда", угода, котру в Україну передали США, складається з 58 сторінок дрібним шрифтом. Документ намагається описати усе – від поводження з доходами до правил голосування у двосторонній структурі, котру він має створити. У ньому детально прописано юридичне оформлення співпраці України та США, акумулювання коштів тощо.

За пропозицією США, створенням договору займатиметься Американсько-український інвестиційний фонд реконструкції та розвитку. З боку США його головним учасником має стати Міжнародна фінансова корпорація з розвитку (International Development Finance Corporation або DFC), яка й керуватиме коштами та основними призначеннями у фонді.

До того ж Вашингтон повністю переглянув параметри й принципи "спільного" управління українськими надрами, майже повністю підпорядкувавши цей процес США.

Окремо ЄП звертає увагу на "борг" Києва перед Вашингтоном у розмірі $123 млрд. Адже, за даними ЗМІ, велика угода зобов'язує Україну компенсувати Штатам вартість бюджетної, військової, гуманітарної та іншої допомоги, яку ті надали Україні після повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ 2022 року. Документ зазначає, що сумарну вартість американської допомоги треба буде порахувати й прописати в додатку до договору станом на дату його підписання.

Незалежний Кільський інститут світової економіки, який займається моніторингом допомоги Україні з боку іноземних партнерів, оцінює допомогу США у €114 млрд або $123 млрд.

Більшість коштів становить військова допомога, яка передбачала оновлення запасів Пентагону, передавання надлишкової зброї або ж замовлення нової для потреб ЗСУ. Згідно з такими умовами, кошти залишалися в американській економіці.

Однак в угоді не виокремили різних типів "заборгованості".

ЗМІ зазначає, що ці кошти дістануть статус "початкового внеску DFC" у фонд.

Окрім того, угода передбачає ексклюзивне право Штатів на нове розроблення українських надр – від руди до природного газу. Пропонувати ліцензію українським або європейським бізнесам Київ зможе, якщо родовище не зацікавило жодного американського інвестора. ЗМІ пише, що навіть у такому разі 50% вартості ліцензії й ренти йдуть у фонд.

Такі умови США висували Україні в одному з попередніх варіантів угод, але в лютому цей пункт прибрали.

Проте в попередніх проєктах угоди про копалини не було пункту, котрий забороняє компаніям-видобувачам продавати їх "покупцям, основне місце діяльності яких у країні, котру DFC визначає як стратегічного конкурента США".

Також Україна має бути юридично позбавлена права робити будь-кому з інвесторів кращу пропозицію, ніж вона робила американцям, протягом року з моменту відмови партнерів зі США інвестувати в певний проєкт.

Контекст

Україна і США домовилися підписати угоду про доступ американців до українських природних ресурсів. Спочатку йшлося лише про рідкісноземельні метали, але потім умови угоди розширили. Погодження тексту тривало кілька тижнів, були різні варіанти проєкту. Українська сторона хоче, щоб у документі було прописано чіткі гарантії безпеки, які в межах угоди США нададуть Україні, а також щоб там не було прописано умови про потребу компенсувати вже надану Україні допомогу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна "не має визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається".

Угоду планували підписати у Вашингтоні 28 лютого, проте на брифінгу в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла суперечка. Американці звинуватили Зеленського в "невдячності" й "неповазі". У підсумку українська делегація достроково покинула Білий дім, угоди не підписали, а Трамп заявив, що Зеленський не готовий до миру за участю США.

Після того CBS News із посиланням на джерела повідомив, що Трамп тепер прагне "більшої, кращої угоди" й хоче її змінити.

Radio NV, посилаючись на джерела, анонсувало, що угоду можуть підписати 11 березня в Саудівській Аравії, але у Джидді її не підписали.

У спільній заяві за підсумками зустрічі делегацій України і США, яку опублікували на сайті президента України, ішлося про те, що український та американський президенти домовилися якнайшвидше укласти угоду про розроблення критичних мінеральних ресурсів України, щоб "зміцнити економіку України й гарантувати довгострокове процвітання й безпеку України".

27 березня "Суспільне" з посиланням на джерела, повідомило, що українська урядова команда аналізує угоду, однак уже бачить, що вона є "кроком назад". Українські високопосадовці заявили Financial Times, що ця пропозиція може підірвати суверенітет країни, вивести прибуток за кордон і посилити її залежність від Вашингтона.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати