Вірю-не-вірю: сім байок про пальне, які не пройшли фейк-контролю Актуально

Вірю-не-вірю: сім байок про пальне, які не пройшли фейк-контролю На заправці обов'язково має бути паспорт якості пального
Фото: depositphotos.com
Майже кожен українець вважає себе експертом із футболу, політики і паливного ринку. Мабуть, тому в середовищі автомобілістів досі циркулює безліч міфів, які не мають під собою реального підґрунтя, але однаково безсмертних. Тому що так сказав знайомий таксист, сусід по гаражах або майстер автосервісу. Перевірити і спростувати всі байки неможливо, тому ми вибрали сім найпоширеніших. У цьому нам допоможе Юрій Чорнобривець, керівник Інституту споживчих експертиз, який уже багато років перевіряє якість пального на ринку України.

1. Усе пальне в Україні – з однієї бочки

Цим аргументом найчастіше користуються, щоб довести, що без різниці, на якій АЗС заправлятися, а тому варто брати найдешевше пальне. Насправді ринок України дуже диверсифікований і пальне постачають із приблизно 10 країн, а також виробляють в Україні. У кожного НПЗ різні технологічні цикли, тому за певними хімічними параметрами бензин різних виробників може відрізнятися, головне – щоб вони не виходили за межі чинних стандартів. На заправці обов'язково має бути паспорт якості пального, де вказують усі його характеристики і завод-виробник. Бажано, щоб це був завод із серйозними потужностями та з історією, який давно зарекомендував себе. На ринку України це, наприклад, Мозирський НПЗ або польсько-литовський концерн Orlen.

Гірше, якщо в паспорті вказано якесь нікому не відоме ПП чи ТОВ або паспорту взагалі немає. На таких заправках я б не радив купувати пального. Тому що велика біда українського паливного ринку в тому, що, за різними експертними оцінками, 20–30% продукції на ньому – це сурогат, тобто пальне, зроблене на нелегальних міні-НПЗ або нафтобазах через змішування різних компонентів, зазвичай шкідливих для авто та екології.

2. Один раз заправитися на нелегальній АЗС – у цьому немає нічого страшного

Навіть якщо винести за дужки той факт, що заправляючись на таких сірих "точках", ви заохочуєте паливних піратів, подумайте, чи готові ви йти на ризик. Це як лотерея. Може, пронесе, а можна влетіти на багато тисяч, ремонтуючи авто. 2021 року Інститут споживчих експертиз перевірив якість бензинів на українських заправках (https://www.expertise.in.ua/articles/cto-nam-zalivaut-v-bak-na-azk.html) та виявив у деяких зразках величезний "передоз" таких токсичних домішок, як бензол або ароматичні аміни. Окрім того, що вони роз'їдають полімерні та гумові деталі двигуна, призводять до активної корозії, ці речовини ще й шкідливі для здоров'я. Зокрема, їхній вплив може призводити до ураження легенів і органів дихання, зокрема провокувати й онкологічні захворювання.

3. Зате на дешевих заправках можна істотно заощадити

Це дуже сумнівна теза, якщо підходити до питання комплексно. Якщо постійно заправляєш машину якісним пальним, то від придбання до першого серйозного ремонту встигнеш наїздити 300–400 тис. км. Якщо ж двигун регулярно годувати низькосортним пальним, він почне "кашляти" вже після першої сотні тисяч пробігу. І все, що ти заощадив на бензині або ДТ, змушений будеш витратити на автосервіс. Водночас здоров'я у машини вже буде не те.

4. Не варто купувати брендоване пальне, воно нічим не краще за звичайне

В асортименті багатьох АЗС-мереж є свої фірмові нафтопродукти з поліпшеними властивостями, які очищають двигун від нагару та різних нашарувань. Гарним прикладом є бензин Pulls 95 або ДТ Pulls Diesel, які продають у мережі ОККО. Компонентний склад цього пального розробляв німецький концерн BASF – світовий лідер у сфері хімічних технологій. Саме він постачає для ОККО інноваційну присадку Keropur 3786, завдяки якій можна досягти підвищення потужності двигуна, економічності витрати пального під час їзди і тривалішого ресурсу роботи паливної системи. Наприклад, вдається повернути працездатність паливних інжекторів безпосередньо у процесі експлуатації без ремонту і промивання.

Неодноразово експериментально було доведено, що на Pulls авто проїжджає більшу відстань, ніж на такому самому літражі звичайного пального. Тож зрештою ви, навпаки, не переплачуєте, а заощаджуєте на витраті і на тому, що менше будете витрачатися на поточні ремонти. А ті, хто стверджує, ніби під впливом мийних елементів у пальному можуть забитися фільтри й упасти компресія, двічі не мають рації. Пальне сучасних сортів очищає камеру згоряння поступово, а не миттєво, тому ці побоювання безпідставні. Відповідно, найкращий ефект вийде, якщо заправлятися брендованим пальним регулярно.

5. Загорівся "Check engine". Винне пальне

Зовсім не обов'язково. Досить поширеними є ситуації, коли лампочка починає блимати відразу після заправки, хоча авто ще й не встигло нормально попрацювати на щойно залитому пальному. Це не означає, що розумна електроніка моментально виявила підробку. Найімовірніше, датчики зреагували на зміну складу пального порівняно з його попередніми параметрами, наприклад, іншою стала калорійність, щільність тощо. Ці зміни можуть цілком бути в межах норми. Наприклад, змінився завод – виробник пального або на самому заводі змінився сорт нафти, із якого виробляють продукт. Але в особливо чутливих авто паливна система на таке реагує і надсилає сигнал.

6. Неякісне пальне можна розпізнати на колір або запах

В арсеналі виробників контрафакту є й багато "присадок", які ніяк не виявляють себе візуально або ароматично. Також на око ти не визначиш, чи є в нафтопродуктах надлишок сірки. Усі ці "народні методи" з кип'ятінням пального, пропусканням через фільтрувальний папір або капанням на шкіру є дуже умовними. Бензин, дизельне пальне – це такі складні хімічні сполуки, відповідність яких стандартам і нормам безпеки можна виявити тільки в умовах спеціалізованих лабораторій, які мають спеціальне обладнання. Якщо ви заглянете в ДСТ, то побачите, що існує приблизно 20 різних показників, за якими визначають відповідність нафтопродукту.

7. Усі заправники на АЗС бодяжать

Сучасні технології дають змогу на всі 100 захиститися від зловживань. Звісно, якщо в цьому зацікавлена сама паливна компанія. У мережі ОККО, наприклад, як я знаю, діє відразу кілька методів захисту. На всіх АЗК установлено відеоспостереження. Усі підземні резервуари на заправках, як і всі паливно-роздавальні колонки пломбують, до того ж двічі – і представники державних контрольних органів, і власна метрологічна служба. Паливовіз, виїжджаючи з нафтобази, також опломбують. Окрім того, вони мають їхати за чітко прописаним маршрутом та обладнані GPS-навігаторами. Відповідно, легко можна відстежити будь-яке відхилення від маршруту або непланову зупинку. Нарешті, усі резервуари на ОККО обладнано вимірювальними приладами, які надсилають дані безпосередньо на центральний пункт управління, зокрема про будь-які несанкціоновані зміни обсягу пального. Обійти всі ці бар'єри, щоб якось підмінити нафтопродукт, нереально.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати