$40.44 €43.53
menu closed
menu open
weather +14 Київ

З початку великої війни ДТЕК працевлаштував 3 тис. переселенців на ТЕС, шахтах і машинобудівних заводах

З початку великої війни ДТЕК працевлаштував 3 тис. переселенців на ТЕС, шахтах і машинобудівних заводах Більшість переселенців не мали шахтарської спеціальності й пройшли перенавчання на виробництві
Фото: energo.dtek.com

Із початку повномасштабного вторгнення компанія "ДТЕК Енерго" працевлаштувала на своїх вуглевидобувних, енергетичних і машинобудівних підприємствах 3,1 тис. внутрішньо переміщених осіб. Про це йдеться в повідомленні компанії. 

"Більшість із них до цього були змушені покинути рідні домівки через окупацію або близькість бойових дій. Понад 80% із працевлаштованих приєдналися до команд вуглевидобувних підприємств "ДТЕК Енерго". Більшість із них не мали шахтарської спеціальності й пройшли перенавчання на виробництві. Також серед нових працівників чимало молодих людей, які знайшли своє перше робоче місце саме на українських шахтах", – ідеться в повідомленні.

За словами генерального директора "ДТЕК Енерго" Ільдара Салєєва, минулий сезон усім добре показав, скільки надзусиль потрібно докласти, щоб пройти зиму зі світлом і теплом, попри будь-які спроби ворога занурити Україну в темряву. До майбутньої зими в компанії готуються вже пів року, зазначив він.

"Свій внесок роблять і нові працівники, адже потрібно посилено видобувати вугілля, виробляти обладнання для шахт, генерувати електроенергію та підтримувати українську енергосистему в піки споживання. Тож продовжуємо робити все можливе не тільки для утримання енергетичного фронту, але й наближаємо перемогу, підтримуючи громади й людей", – розповів Салєєв.

Контекст

За 18 місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну бізнеси СКМ, Фонд Ріната Ахметова та футбольний клуб "Шахтар" витратили на допомогу країні, військовим і мирним людям уже 6 млрд грн. Головними напрямами допомоги стали підтримка ЗСУ, гуманітарна підтримка цивільного населення й громад, а також підготовка до відновлення Маріуполя після деокупації.