Гроші

"Зарплатне" бронювання може призвести до зупинення наших підприємств – експерт

27 березня 2024, 17.16 Этот материал также можно прочитать на русском

Євген Магда: Чи є у відомства план Б – на випадок, коли через брак персоналу почнуть зупинятися підприємства, які забезпечують війну грошима? Фото: pozirk.online

Урядовий проєкт закону про мобілізацію, який передбачає, що бронювати будуть тільки за зарплату понад 35 тис. грн, є критичною помилкою й закладає потужну міну під хитку в умовах війни соціальну стабільність. Тому Міністерству економіки і його главі Юлії Свириденко варто мати запасний план, якщо ця модель призведе до закриття підприємств. Таку думку висловив директор Інституту світової політики Євген Магда у своєму блозі на сайті LIGA.net.

"Складається враження, що влада забула, який сенс узагалі закладається в поняття бронювання. Бронювання – це не про врятування від мобілізації визначених категорій людей. Це механізм, який має працювати на забезпечення економічної безпеки України й допомагати вистояти нашій економіці. Цікаво, що думає із цього приводу перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко? Саме її відомство має найвищу відповідальність у питанні функціонування нашої економіки й посиленні економічної безпеки. Чи є у відомства план Б – на випадок, коли через брак персоналу почнуть зупинятися підприємства, які забезпечують війну грошима?" – наголосив експерт.

Він зазначив, що в Україні середня зарплата трохи не дотягує до 20 тис., тому "зарплатний" підхід до бронювання – відверто дискримінаційний. Крім того, він нагадав, що бійці на передовій також критикують цю модель за те, що "бідні вмиратимуть за багатих".

"Найбільш логічна і справедлива модель мобілізації полягає не в підрахунку чужих грошей. І не у спробах обкласти податком "боягузів". Куди більш логічно надавати можливість підприємствам самостійно обирати, яких працівників бронювати. І чим більше підприємство, чим більше податків воно генерує, чим більше має робітників – тим більше право на бронь воно має отримувати. Тому що це підприємство утримує на плаву нашу економіку, інвестує в оборону країни й підвищує наші шанси перемогти РФ", – резюмував Магда.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
9 грудня 2023 року Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей.
Уже понад два місяці (з 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.
У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують до бюджету у вигляді податків щонайменше 6 тис. грн на місяць.
Розроблення справедливого механізму бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, 5 лютого анонсував Зеленський.
14 березня перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив, що законопроєкт про мобілізацію може бути готовим до розгляду парламентом у другому читанні до кінця березня – початку квітня. До другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту, комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки почав розглядати законопроєкт 27 лютого. У березні комітет закінчив працювати з порівняльною таблицею і став розглядати поправки постатейно.