$39.39 €41.96
menu closed
menu open
weather +11 Київ

В Україні хочуть ввести базову військову підготовку. У Раді пояснили, як вона працюватиме

В Україні хочуть ввести базову військову підготовку. У Раді пояснили, як вона працюватиме Українці здобуватимуть базову військову підготовку замість строкової служби
Фото: EPA

У законопроєкті про мобілізацію міститиметься положення про проходження базової військової підготовки для громадян чоловічої статі віком від 18 до 25 років, оскільки строкову військову службу буде скасовано. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 1 березня, розповів член комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський.

"Є багато складових цієї базової військової підготовки. По-перше, її можна буде пройти у вишах. Якщо людина навчається у ВНЗ, то вона протягом чотирьох-п'яти років навчання зможе самостійно обрати, коли пройти цю базову військову підготовку. Вона триватиме протягом п'яти місяців у мирний час і протягом трьох місяців – у воєнний час", – сказав він.

За словами Веніславського, було погоджено, що всі державні службовці, усі працівники органів поліції, прокурори і, можливо, судді мають пройти базову військову підготовку.

Для тих громадян, які не навчаються у вищих навчальних закладах або не здобувають послідовної освіти, буде базова військова служба, яка також триватиме такий самий строк.

"Деталі ще будемо виписувати, тому що, наприклад, ішла дискусія: "до п'яти місяців" – це п'ять місяців обов'язково чи це може бути один місяць. Була моя пропозиція, щоб прописати базову військову підготовку терміном від 150 до 160 днів", – розповів Веніславський.

За його словами, концептуально було ухвалено, що громадяни 18–25 років зобов'язані будуть або пройти базову військову службу, або базову військову підготовку. Якщо не пройшли, то після досягнення 25 років їх можуть покликати на навчальні військові збори й вони можуть набути статусу військовозобов'язаного. Військову кафедру зараховуватимуть до базової військової підготовки, додав Веніславський.

Контекст

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, це "буде коштувати Україні додаткових 500 млрд грн". За тиждень тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.

25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією із 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.

11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав у Раду оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що в ньому передбачено.

Нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар повідомляла, що комітет ВР з антикорупційної політики визнав новий законопроєкт таким, що містить корупційні ризики.

7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.

26 лютого нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк повідомив, що до другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту.