Зростання експорту брухту становить загрозу для металургії й українського бюджету – експерт

За його словами, 2022 року з України експортували понад 50 тис. тонн брухту, а 2023 року – уже майже 300 тис. тонн. 2024 року експорт може сягнути 0,5 млн тонн.

"Якщо в перший рік війни експортувалося 50 із лишком тисяч тонн металобрухту, то минулого року – уже майже 300 тис. тонн. Цього року ми можемо вийти на 0,5 млн тонн експорту. Для нас і української економіки це величезні втрати. Тому що одна тонна брухту, яка перероблена у сталь в Україні, приносить десь у 8,5 раза більше надходжень. Тільки валютних надходжень вона приносить у п'ять разів більше! Плюс дає роботу суміжним галузям. Тому ефект для економіки просто величезний, якщо одна тонна брухту замість вивезення з країни переробляється всередині. Зараз же Україна нічого не отримує від експорту", – наголосив Каленков.

Експерт зазначив, що майже 90% українського брухту експортують у країни Європейського союзу. Це стало можливим через відсутність експортного мита в межах чинної угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Окрім того, значну частину експорту здійснюють через сірі схеми, що ускладнює контроль за валютним виторгом і податковими надходженнями.

"Тобто фактично експорт – це чорна діра, у яку з України вивозиться цінна сировина, стратегічна для промисловості. Брухт іде в порти Євросоюзу, а звідти – просто вивозиться далі до Туреччини, в Індію, тобто у країни, які досі купують енергетичні ресурси з Росії за заниженими цінами й можуть собі дозволити вигрібати брухт за будь-якою ціною", – наголосив Каленков.

За його словами, перероблення українського брухту у країнах, які користуються дешевими енергоресурсами, зокрема з РФ, призводить до створення дешевої сталі, котра витісняє продукцію з України й інших країн, які відмовилися від співпраці з Росією.

"Тим часом зростання експорту призводить до того, що на внутрішньому ринку ми маємо дефіцит брухту, і це тисне на ціни. Тому що ми конкуруємо з країнами, які вигрібають енергоресурси з Російської Федерації за цінами в рази меншими, ніж платять українські та європейські виробники. Це все призводить до величезних втрат у бюджеті", – резюмував Каленков.