+16 Київ
Із приходом нових осіб на вищі керівні посади інститутів Європейського союзу Україні стане складніше домагатися продовження санкцій проти Росії, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв.
"Після приходу нового складу керівників у ЄС Україні стане складніше домагатися необхідного результату, ніж раніше. Також непросто буде встановити нормальні взаємини. Тобто завдання для України ускладнюється. Зокрема це стосується і збереження санкцій проти Росії. Але це не пов'язано з тим, що нові голови європейських інститутів є представниками Німеччини чи Італії. Тут річ у самих персонах, які посіли керівні посади в ЄС, а не в їхньому походженні", – підкреслив Ар'єв.
2 липня на позачерговому саміті Європейського союзу у Брюсселі було погоджено призначення на вищі керівні посади інститутів ЄС.
Лідери країн Євросоюзу узгодили кандидатуру прем'єр-міністра Бельгії Шарля Мішеля як нового президента Ради ЄС. Він змінить на цій посаді Дональда Туска, чиї повноваження закінчуються у 2019 році.
Міністерку оборони Німеччини Урсулу фон дер Ляєн погоджено кандидатом у президенти Європейської комісії замість Жана-Клода Юнкера, який покидає цей пост.
Міністра закордонних справ Іспанії, ексглаву Європарламенту Жозепа Борреля висунуто кандидатом на посаду верховного представника ЄС із міжнародних справ і політики безпеки на зміну Федеріці Могеріні.
Новим президентом Європарламенту обрали італійця Давида-Марію Сассолі. 3 липня він заявив, що не очікує на зміну позиції ЄП щодо санкцій стосовно Росії за агресію проти України.
Щодо Росії діють індивідуальні та секторальні обмежувальні заходи Європейського союзу у зв'язку з агресією на Донбасі, а також санкції, запроваджені після анексії Криму у 2014 році. У березні 2019 року санкційний список було розширено, до нього включили вісьмох громадян РФ, причетних до нападу на українські військові кораблі в Чорному морі.
Санкції періодично продовжують. Востаннє це сталося 27 червня.
