+6 Київ
Колишній позафракційний народний депутат Борислав Береза в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив, що не хоче балотуватися в мери Києва за законопроєктом №2143-3 про внесення змін до закону "Про столицю України – місто-герой Київ", який Верховна Рада ухвалила сьогодні в першому читанні.
Береза балотувався в мери Києва в 2015 році і зайняв друге місце, поступившись Віталію Кличку.
"Я не хочу висуватися в мери за новим законом. Те, що я побачив у законопроєкті, – це фактично спроба розділення влади. Мер номінально перерізатиме червоні стрічки та візуватиме рішення Київради, а голова КМДА реально керуватиме всіма процесами та комунальними службами, а також зможе заблокувати будь-які рішення. Я читаю законопроєкт і трохи шокований. Таке відчуття, що його написано тільки для того, щоб прийти до влади, пограбувати Київ і піти. А потім розбирайтеся як хочете. Що буде завтра – ніхто не думає. Коли я бачу норму, що рішення зможуть ухвалювати 27 депутатів, то розумію: "Слуга народу" планує завести стільки депутатів і з їхньою допомогою одержувати на голосуваннях потрібні рішення. Коли третина Київради вирішуватиме, за що голосувати, – це спроба узурпації влади", – зазначив Береза.
Він підкреслив, що братиме участь у громадських слуханнях щодо цього законопроєкту, які відбудуться перед другим читанням.
"Якщо в Києва не буде генплану, він незабаром перестане бути придатним для комфортного проживання. Для того, щоб він з'явився, потрібен детальний план території (ДПТ). Водночас його розроблення можуть передати комерційним структурам. Потім до них прийдуть зацікавлені депутати, і в підсумку у цьому плані не буде ні шкіл, ні лікарень, ні парковок, ні садків, ні парків. А вигідно це забудовникам. Тому розроблення ДПТ має бути централізовано. Тобто законопроєкт прописано не для створення комфортних умов життя киянам, а щоб хтось зміг розбагатіти. І я це чітко бачу. Я із задоволенням візьму участь у громадських слуханнях перед другим читанням. Щоправда, не факт, що хоч якісь побажання буде враховано. Те, що зараз намагаються реалізувати, у підсумку призведе до бардака в Києві. Ті, хто писали законопроєкт, просто хочуть дістати доступ до ресурсів. І це найстрашніше", – заявив Береза.
Колишній генеральний директор каналу "1+1", нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко заявляв про необхідність зробити "перезавантаження влади" у столиці та провести дострокові місцеві вибори.
Новий законопроєкт передбачає проведення позачергових виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради 8 грудня 2019 року.
За даними "Української правди", команда президента України Володимира Зеленського розглядала кандидатуру Ткаченка на посаду голови Київської міської держадміністрації замість мера Києва Віталія Кличка. Як писало LB.ua, Ткаченко припускає участь у виборах мера столиці, але відмовився від посади голови КМДА.
Чергові місцеві вибори в Києві мають відбутися у 2020 році. Згідно з чинним законом про місцеві вибори, позачергові вибори призначає Верховна Рада в разі дострокового припинення повноважень, зокрема, міської ради та міського голови (це має відбутися не пізніше ніж у 90-денний строк від дня дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та міського голови).
12 вересня 2019 року Кличко заявив про початок консультацій із київськими депутатами про дострокове припинення повноважень Київради VIII скликання. Цьому передував публічний конфлікт Кличка з Офісом президента України. У команді глави держави вважають, що Кличко не має обіймати дві посади – мера Києва і голови Київської міської державної адміністрації. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, це рішення ще має затвердити президент.
Мер уважає те, що відбувається, "руйнуванням децентралізації", і нагадує про рішення Конституційного Суду, який у 2003 році ухвалив: КМДА має очолювати особа, яку було обрано міським головою.
Кличко, який очолює Київ із 2014 року, має намір знову балотуватися на посаду мера. У команді президента стверджують, що в них поки немає кандидата на цю посаду. "Готового [кандидата] немає. Є багато неготових", – заявив 16 вересня глава Офісу президента Андрій Богдан.
