$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Ексголова КСУ Шевчук про закон про люстрацію: Необхідної кількості голосів у суді для ухвалення рішення як не було раніше, так немає і зараз

Ексголова КСУ Шевчук про закон про люстрацію: Необхідної кількості голосів у суді для ухвалення рішення як не було раніше, так немає і зараз Шевчук: У плані дотримання службової таємниці у нас суд – прохідний двір
Фото: Stanislav Shevchuk / Facebook

За словами колишнього голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука, КСУ перетворюється на політичний орган.

У Конституційному Суді України немає необхідної кількості голосів суддів для ухвалення рішення про конституційність закону про люстрацію, заявив в інтерв'ю "Главкому", опублікованому 8 липня, колишній голова КСУ Станіслав Шевчук.

За його словами, на засіданні 4 липня була потрібна для кворуму кількість суддів.

"Але необхідної кількості голосів для ухвалення рішення як не було раніше, так немає і зараз... Це непроста справа, вона має дуже серйозний політичний і суспільний резонанс. Основна причина – це відсутність 10 голосів за той проєкт, який пропонується суддями-доповідачами... Якщо не приймається рішення, то, значить, немає 10. Я відчув на собі величезну політизацію довкола цього питання. Коли я як голова суду ставив у цьому році питання люстрації до розгляду, то журналісти та активісти почали казати, що особисто я хочу скасувати люстрацію. Але ж це перебільшення, бо голова суду ставить питання, які йому приносять судді-доповідачі", – заявив Шевчук.

Журналіст зазначив, що ще у 2016 році у ЗМІ з'явилася інформація: готовий проєкт про визнання неконституційним закону про люстрацію, але судді побоюються за нього голосувати. "Це так?" – запитав інтерв'юер.

"У ЗМІ потрапляли навіть проєкти резолютивних частин. На жаль, у плані дотримання службової таємниці у нас суд – прохідний двір, якщо вже таке вкидають у пресу. Так, судді вже бояться голосувати, бо все відразу ж іде у пресу, хто і як проголосував, із їхніми фотографіями. Особливо це стосується резонансних питань, неоднозначних у політичному і суспільному плані", – заявив Шевчук.

Відповідаючи на запитання, що заважає зараз компромісу між суддями із законом про люстрацію, ексголова КСУ сказав: "Політизація. Іде боротьба не юридичних, а політичних концепцій: ми бачимо, куди схиляється громадська думка або певна політична сила".

"У справі про люстрацію є декілька позицій суддів. Одні вважають, що закон конституційний, адже відбулася узурпація влади [експрезидентом] Віктором Януковичем. З іншого боку, є аргументи, такі як висновок Венеціанської комісії щодо стандартів люстрації, і є певні моменти неконституційності в цьому законі. Наприклад, це індивідуальність покарання, пропорційність покарання, відсутність незалежного люстраційного органу та гарантії судового розгляду щодо осіб, які були звільнені в результаті люстрації", – продовжив Шевчук.

За його словами, "з Конституційним Судом виникає парадокс".

"Він називається судом, у якому є судді з гарантіями незалежності, безсторонності. Але в силу того, що питання, які розглядаються, мають гостро політичний характер, а частина суддів із величезним політичним досвідом, то є небезпека, що він перетворюється на політичний орган. Тобто вирішуватиме, приймати чи не приймати рішення, під впливом громадської думки або політиків", – зазначив Шевчук.

20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради внесли подання до КСУ про перевірку положень закону "Про очищення влади" на відповідність Конституції. Ще два подання вніс Верховний Суд України. Усі три подання об'єднали в одне конституційне провадження.

У Мін'юсті заявили, що якщо Конституційний Суд України визнає неконституційним закон "Про очищення влади", на свої посади зможе повернутися понад 900 люстрованих чиновників.

Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання.

4 липня суд розпочав розгляд цього питання. Під будівлею КСУ зібралися активісти, які виступали на підтримку люстрації. Між учасниками мітингу стався конфлікт.

У КСУ заявили, що продовжать розгляд подання групи депутатів, які просять визнати неконституційним закон "Про очищення влади", на одному з наступних пленарних засідань.