+18 Київ
Реформа ринку електроенергії здатна принести країні суттєві вигоди, заявив експерт програм "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп у статті для порталу "Хвиля", опублікованій 11 червня.
"За оцінками Українського інституту майбутнього, реформа здатна стимулювати створення додатково $72 млрд до 2030 року. При цьому станом на сьогодні щорічні втрати економіки України від незапровадження реформи оцінені в понад $6,5 млрд щороку", – повідомив він.
Державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго" завдяки запуску конкурентного ринку зможуть залучити $2,9–4 млрд інвестицій, які дадуть змогу побудувати нові й модернізувати наявні потужності, прогнозує Прокіп. Це дасть можливість наростити обсяги експорту електроенергії, який до 2027 року може зрости більше ніж уп'ятеро, зазначив експерт.
"Ця реформа потрібна не заради реформи, не лише тому, що в України є міжнародні зобов'язання, а тому, що це позитивно вплине на стан енергетичного сектору і національну економіку, а згодом буде відчуто споживачами. Водночас відкладання запуску ринку на роки – банальна інфантильність. Продовжуватимуть накопичуватись наявні проблеми, електроенергетичний сектор не буде розвиватися, наявні потужності ще більше зношуватимуться, а нові не будуватимуться, і згодом, через 12 років, ми перетворимося на імпортера електроенергії", – прогнозує Прокіп.
Із 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. Повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку заплановано на липень 2019-го. Перехід передбачено законом "Про ринок електроенергії", ухваленим 2017 року. Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакета ЄС, зокрема в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передавання електроенергії.
Президент України Володимир Зеленський подав 10 червня у Верховну Раду законопроєкт №10376, яким запропоновано відкласти введення нового ринку електроенергії до 1 липня 2020 року.
23 квітня представники ЄС, ЄБРР, Європейського енергетичного співтовариства, Європейського інвестиційного банку та USAID в Україні заявили, що стурбовані гальмуванням запуску нового ринку.
