+22 Київ
Хірургиня дитячої лікарні "Охматдит" та волонтерка Юлія Кузьменко, яка фігурує у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, неодноразово у телефонних розмовах із близькими обговорювала різні сценарії дестабілізації соціальної-політичної ситуації в Україні. Про це на брифінгу 12 грудня заявив заступник голови Нацполіції України Євген Коваль, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Юлія Кузьменко працює дитячим хірургом в "Охматдиті". Під час АТО надавала допомогу військовим. Дійсно надавала... Вона неодноразово в розмовах із близькими висловлювала радикальні погляди й обговорювала різні сценарії, спрямовані на дестабілізацію соціально-політичної ситуації в Україні. Зокрема залучення військових та обстріл столиці з артилерії. Підкреслюю: столиці – це Києва", – заявив Коваль.
Поліцейський продемонстрував частину аудіозапису розмови нібито між Кузьменко і громадянином У. За словами співрозмовника Кузьменко, один із його знайомих комбригів на Донбасі готовий "їхати на Київ", якщо надійде такий наказ.
"І правильно зроблять. Я дуже хочу, щоб це сталося, мені цього Києва не шкода взагалі", – сказала Кузьменко.
У відповідь її співрозмовник припустив, що для того, щоб "привести Київ у норму, треба чотири-п'ять касет "Градів" випустити".
"Ой, Київ такий сцикливий, що пів касети вистачить", – відповіла жінка.
Сьогодні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена, імовірно, причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, Кузьменко і подружжя учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.
За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні відносини, дестабілізацію ситуації в Україні, убивство через помилку (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Зараз основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не виявило замовників убивства.
9 грудня Грищенко на суді заявляв, що йому нібито пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство Шеремета або співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала, а також за підірвані в жовтні 2015 року електроопори в Херсонській області. 10 грудня "Українська правда" повідомила, що з Єдиного реєстру судових рішень зникло кілька постанов у справі Владислава Грищенка, який разом із дружиною Інною перебуває під арештом у справі про підготовку вибуху в Івано-Франківській області.
На брифінгу серед фігурантів справи було згадано ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що він отримав 16 жовтня повістку на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана виявила його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.
