"На наступний рік у мене є KPI продати великі підприємства на суму не менше 6 млрд грн. Плюс мала приватизація – теж 6 млрд грн. Від оренди плануємо отримати 3–4 млрд грн. Будемо дуже намагатися, щоб вийшло. Важлива робота зараз – це розробити чіткі внутрішні процеси, стандарти розкриття інформації та шаблони перед розміщенням на "ProZorro.Продажі". Зараз, згідно із законом про приватизацію, сума вартості активів понад 250 млн грн – це велика приватизація і складна процедура. Мала – це ми просто взяли компанію, подали лот на "ProZorro.Продажі", люди прийшли і купили. Але під неї потрапляють активи у 249 млн грн, наприклад, і там є багато великих підприємств. Проблема в тому, що є компанія, у якої є борги, але є і санаторій, наприклад, у центрі міста Вишневе. Можна про це не сказати, і воно піде за 3 копійки, а можна сказати – і за нього поторгуються", – розповів Сенниченко.
Він додав, що створюватимуть ресурс, де "можна найкращим чином дізнатися, що саме продається і вже, розуміючи справу, поторгуватися".
"Що у вас у списку великих підприємств для приватизації?" – запитав журналіст
"Об'єднана гірничо-хімічна компанія, "Електроважмаш", "Краснолиманська", "Центренерго", Одеський припортовий завод, "Президент-Готель". Це ті, де вже призначені радники із приватизації. До них ще додасться близько 15 підприємств. Зараз створюється загальна рамка – напрямок руху. Паралельно потрібно запустити процеси з передачі нам інших 500 підприємств, якими володіють держструктури різного рівня. Окремий проєкт – трансформація самого фонду", – відповів голова ФДМУ.
Верховна Рада призначила Сенниченка головою ФДМУ 19 вересня.
17 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування переліку заборонених до приватизації держпідприємств.