-1 Київ
У Парламентській асамблеї Ради Європи переважають настрої про необхідність діалогу з Росією, заявив в коментарі виданню "ГОРДОН" представник української делегації в ПАРЄ, нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.
"Зрозуміло, що хотілося б максимального результату – щоб повноваження російської делегації не підтвердили. Але, на жаль, це навряд чи було можливо. І, напевно, наша делегація зробила все можливе. Ми змогли внести згадку про Крим до документа про повноваження делегації РФ. Те саме стосується і Мінських угод у моніторинговому документі. Також ми не дали затвердити повноваження російської делегації без боротьби – була дискусія. Але це, звичайно, тактичні результати. А стратегічно ситуація в ПАРЄ складна. Зокрема, через те, що України фактично не було там останні пів року. Позначаються загальні настрої в Європі, робота, яку веде там РФ, і нинішній зовнішньополітичний вектор України", – зазначив Гончаренко.
Він підкреслив, що позитивним результатом для України було б блокування повноважень делегації із РФ.
"У ПАРЄ є різні люди з різними думками. Нас підтримали представники Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Швеції, Польщі та окремі депутати з інших країн. Але загалом у ПАРЄ переважають настрої такі, що з Росією потрібен діалог. Мовляв, так, РФ – агресор, але, якщо ми не будемо розмовляти з нею, стане тільки гірше, тому давайте агресора умиротворимо. Але історія вчить нас того, що це ніколи ні до чого доброго не призводило. Значущим результатом для нас, звичайно, було б блокування повноважень російської делегації. Але поки ми ведемо наполегливі оборонні бої. Так, місцями успішні, але про наступ, на жаль, не йдеться", – сказав нардеп.
За його словами, делегація з РФ також незадоволена результатами дебатів.
"Нам особливо радіти нема чому, але, здається, російська делегація переживає такі самі емоції. Вони очікували, що йтимуть тріумфальним ходом, але цього не сталося. Їхні поправки не пройшли. Думаю, це не той результат, на який вони очікували. З дебатів вони виходили аж ніяк не щасливими. Як би там не було, потрібно визнати, що ситуація в Європі складна. Це не 2015 рік. Маятник хитнувся в бік, який для України неприємний. Тому нам потрібно докладати серйозних зусиль. Але якщо говорити про нинішній зовнішньополітичний вектор країни, то я таких зусиль не бачу", – резюмував Гончаренко.
Зимова сесія ПАРЄ стартувала у Страсбурзі 27 січня і завершується 31 січня.
Україна бере участь у сесії ПАРЄ вперше після піврічної перерви – країна не брала участі у роботі ПАРЄ з 25 червня 2019 року через повернення в асамблею російської делегації. 16 січня 2020 року Верховна Рада проголосувала за відновлення роботи України в ПАРЄ.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році РФ припинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, який дав би можливість делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималися – 15) затвердила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї. 2 липня Росія сплатила внесок у Раду Європи.
23 вересня українська делегація в ПАРЄ ухвалила заяву про відмову від участі в осінній сесії.
27 січня 2020 року ПАРЄ підтвердила повноваження російської делегації.
