ГОРДОН
 
 

ПАРЄ визнала Росію стороною Мінських домовленостей

Парламентська асамблея Ради Європи закликала РФ припинити військове вторгнення в Україну та підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі. Представники РФ стверджували, що Росія не є стороною конфлікту.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Документ було затверджено переважною більшістю 49 проти 17 голосів
Документ було затверджено переважною більшістю – 49 проти 17 голосів
Фото: ЕРА

30 січня у Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про стан моніторингової процедури, у якій називає Росію "стороною Мінських домовленостей", повідомляють на сайті ПАРЄ.

Резолюція інформує про ситуацію в низці країн, зокрема висловлено критичні зауваження на адресу РФ.

"Російська Федерація посилює негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та прав людини... Довільно використовує законодавство про протидію екстремізму для замовчування опозиції та критики з боку громадянського суспільства, погіршення свободи віросповідання у країні, про що свідчить заборона "Свідків Єгови"; установлює "межі" та здійснює повзучу анексію грузинських регіонів Південної Осетії й Абхазії; здійснила незаконну анексію Криму та військову агресію на сході України", – ідеться в документі.

У ПАРЄ заявили, що російській владі слід:

  • вжити низку конкретних заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із погіршенням прав людини та верховенства закону;
  • усунути будь-які правові перешкоди для безумовного виконання рішень Європейського суду з прав людини;
  • беззастережно і повною мірою співпрацювати зі спільною слідчою групою та нідерландською прокуратурою стосовно притягнення до відповідальності винних у загибелі рейсу MH 17 Malaysia Airlines;
  • вжити ефективних заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав ЛГБТІ, зокрема в Чеченській Республіці;
  • повною мірою співпрацювати з міжнародною спільнотою в розслідуванні вбивства Бориса Нємцова;
  • покласти край повзучій анексії грузинських регіонів Південної Осетії та Абхазії;
  • повністю виконати Мінські угоди і покласти край військовому втручанню та підтримці незаконних збройних формувань у Східній Україні, учасницею яких є Російська Федерація;
  • скасувати незаконну анексію Криму відповідно до вимог асамблеї, зокрема резолюцій асамблеї 1990 (2014), 2034 (2015), 2063 (2015), 2132 (2016), 2198 (2018), 2259 (2019), 2292 (2019) та інших;
  • повністю дотримуватися Європейської конвенції про права людини та беззастережно виконувати рішення суду.

"Європейська правда" пише, що головні суперечки викликав пункт про Мінські домовленості, який обурив Росію. Росіяни наполягали, що згадка про "Мінськ" є неприпустимою.

"Ми робимо все, що можемо, щоб допомогти, але ми не учасник цієї угоди. Ми ж не сторона конфлікту", – переконував депутатів російський депутат Микола Рижак.

Незважаючи на протести росіян, документ було затверджено переважною більшістю – 49 проти 17 голосів.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє українська сторона.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів згідно з українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано. З української сторони документ погодив на той час президент країни Петро Порошенко.

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини та Росії – щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. Під час переговорів канцлерка Німеччини Ангела Меркель висловила надію на те, що Мінські угоди буде переглянуто. "Є питання, цей документ (Мінські угоди. – "ГОРДОН") скам'янілий чи його можна змінювати. Адже є певні пропозиції президента Зеленського щодо його зміни. Ми сподіваємося, що цей документ знову стане гнучким і його буде оживлено", – заявила вона.

11 грудня представник української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Резніков сказав, що Україна підготує зміни до Мінських домовленостей до наступного саміту в нормандському форматі.

12 грудня представник РФ у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов заявив, що жодних змін у Мінські угоди вносити не будуть.

15 грудня прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що зміни до тексту Мінських угод потрібно писати з "експертами" із "ЛДНР".

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації