Клімкін: Кремль свідомо махлює з поняттями "етнічний росіянин" і "російськомовна людина", ставлячи між ними знак рівності

Клімкін: Кремль свідомо махлює з поняттями "етнічний росіянин" і "російськомовна людина", ставлячи між ними знак рівності Клімкін: В Україні нарешті спромоглися ухвалити закон, як того вимагала наша Конституція
Фото: ЕРА

Для України відродження української мови – це питання національної безпеки і виживання як народу і держави, вважає міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Російське керівництво використовує мовне питання як привід для агресії. Таку думку 18 травня у Facebook висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, коментуючи намір Росії скликати засідання Ради Безпеки ООН через ухвалення Верховною Радою закону про мову.

"Для нас відродження української мови – це питання не тільки гуманітарне і не тільки політичне. В нинішніх умовах – це перш за все питання національної безпеки і нашого виживання як народу і держави. Кремль свідомо махлює з поняттями "етнічний росіянин" і "російськомовна людина", ставлячи між ними знак рівності і присвоюючи собі право захищати їх навіть збройно. Саме під гаслами "захисту російськомовних" Росія окупувала у 2014-му Крим і Донбас та намагалася створити на нашій землі свою фейкову "Новоросію", – написав міністр.

Він підкреслив, що з російською мовою в Україні немає "жодних проблем".

"У нас проблеми з тими в Росії, хто не хоче бачити незалежної соборної України й української політичної нації", – зазначив Клімкін.

За його словами, "з точки зору міжнародної практики, не сталося абсолютно нічого екстраординарного".

"Українська мова не отримала жодних особливих прав і привілеїв, які могли б викликати бодай найменші підозри щодо недемократичності чи шовінізму. Просто в Україні нарешті спромоглися ухвалити закон про державну мову, як того вже давно вимагала наша ж Конституція. Такі закони давно існують у багатьох демократичних державах, і наш на їхньому тлі виглядає цілком стандартно, адже він забезпечує українській мові такі ж права й можливості, які має державна мова у будь-якій цивілізованій і благополучній країні. І не більше!" – заявив Клімкін.

25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. "За" проголосувало 278 депутатів Верховної Ради. Документ ухвалили з поправками, озвученими нардепом від "Народного фронту", головою парламентського комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким під стенограму.

Закон передбачає, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язкове використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Представники опозиції подали чотири проекти постанов про скасування голосування за мовний закон. 14 травня Верховна Рада їх відхилила, після чого спікер підписав закон і передав його на підпис президенту.

15 травня закон підписав президент Петро Порошенко.

Закон набуде чинності за два місяці після публікації, але деякі його положення почнуть діяти за кілька років.

Новообраний президент України Володимир Зеленський заявляв, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення з громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати