+3 Київ
Під обгорткою "відкриті списки" народні депутати України фактично ухвалили закритішу виборчу систему, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
"В ухваленому Виборчому кодексі є багато гарних нововведень, але є й речі, із якими ми категорично не можемо погодитися. Голосуючи сьогодні, парламентські фракції відштовхувалися від своїх політичних зисків. Під гарною обкладинкою "відкриті списки" фактично ухвалили закритішу виборчу систему. Є дев'ять закритих місць, які гарантовано проходять. Далі йде неформальна частина закритих списків – із так званих залишкових голосів. Але таких голосів може бути приблизно 1,5 млн, а це 60 мандатів на п'ять політичних партій. Є запитання й до формування регіональних списків. Там може скластися абсурдна ситуація, коли на перших місцях у списках опиняться спонсори, куми або просто одіозні особи. Тобто кандидат, який набрав менше голосів, але з високим місцем у списку, матиме вищі шанси пройти в парламент. Тобто ознак закритих списків набагато більше, ніж відкритих. І в невеликих партій, які набирають на виборах 5–7% голосів, більшість мандатів визначатимуть за умовною закритою частиною", – зазначив Кошель.
Він підкреслив, що питання політичної реклами залишилося неврегульованим.
"Також хвилює складна і незрозуміла виборцям форма бюлетеня. Великий відсоток голосів буде просто втрачено. Думаю, ми матимемо десятки відсотків голосів виборців, які підтримають не кандидата в регіональному списку, а лідера партії. Навіть системна роз'яснювальна робота не вирішить цієї проблеми. Ще один мінус – ніяк не врегульовано питання політичної реклами. Україна – рекордсмен у Європі за кількістю грошей, які витрачають на вибори. Також не запровадили жодних нововведень для голосування трудових мігрантів за кордоном. А це понад 3 млн "забутих виборців", – сказав співрозмовник.
Він не відкидає, що після наступних виборів в Україні розпочнуть дискусію про необхідність зміни виборчої системи.
"Можна прогнозувати, що на наступних виборах на нас чекає не тільки вечір підрахунку голосів, але ще ніч і ранок. Це буде складний і скандальний процес. Думаю, вже після наступних виборів розпочнуть дискусію про необхідність зміни виборчої системи. Ухвалену сьогодні модель підтримали відразу 330 нардепів, тому що вона є вигідною для політичних партій. У "своїх" регіонах, де партія має підтримку, вона зможе забезпечити гарні перспективи своїм спонсорам, поставивши їх на перші місця в регіональних списках. На жаль, така система серйозно гальмує зростання політичних партій. Достатньо буде мати лише гроші на рекламні кампанії і привабливі партійні бренди", – резюмував Кошель.
19 грудня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс із поправками президента Володимира Зеленського. За відповідний законопроєкт №0978 проголосувало 330 народних депутатів.
11 липня 2019 року Верховна Рада минулого скликання ухвалила у другому читанні проєкт Виборчого кодексу України (законопроєкт №3112-1), у першому читанні документ затвердили 7 листопада 2017 року. Законопроєкт надійшов до Ради у 2015 році.
Згідно з Виборчим кодексом, парламентські вибори пропонують проводити за системою регіональних відкритих списків. Нардепи розглянули 4568 поправок до другого читання законопроєкту. Згідно з ухваленими поправками, кодекс набуває чинності з 1 грудня 2023 року.
27 серпня 2019 року спікер Верховної Ради VIII скликання Андрій Парубій повідомив, що підписав закон.
У громадянській мережі "Опора" заявляли, що президенту варто ветувати Виборчий кодекс, оскільки він є "не просто застарілим", а демонструє відсутність виборчої реформи.
Зеленський ветував Виборчий кодекс України від 13 вересня. Він повернув закон у Верховну Раду зі своїми пропозиціями. На думку глави держави, положення цього кодексу фактично зберігають ознаки пропорційної виборчої системи із закритими списками.
3 жовтня Верховна Рада України скерувала Виборчий кодекс на доопрацювання.
