+3 Київ
Ухвалений парламентом Виборчий кодекс України не впроваджує нових механізмів голосування для українських громадян за кордоном. Через недосконалість виборчого законодавства на кожних виборах Україна втрачає по кілька мільйонів голосів своїх громадян, які перебувають в інших країнах. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
"Не говоритиму про можливі помилки й неточності в законопроєкті. Робота над ним тривала дуже довго. Однак якісно його так і не опрацювали. Там є неточності, які потрібно буде виправляти. Хоча жодної трагедії я в цьому не бачу. Узагалі виборче законодавство потрібно змінювати і вдосконалювати з певною періодичністю. Адже з часом з'являються нові технології. Наприклад, камери в телефонах дають змогу робити знімки бюлетенів просто в кабінці. Зараз політики подаватимуть ухвалення Виборчого кодексу ледь не як основну перемогу парламенту цього скликання. Але, на моє глибоке переконання, нам украй необхідно провести другий етап виборчої реформи", – зазначив співрозмовник.
За його словами, залишається неврегульованим питання забезпечення прозорості походження коштів політичних партій.
"Ухвалений кодекс не впроваджує нових механізмів голосування для громадян України, які проживають за кордоном. Через це на кожних виборах ми втрачаємо по кілька мільйонів голосів. Щоб людина могла проголосувати, їй потрібно спочатку стати на консульський облік, а потім проробити довгий шлях знову – щоб безпосередньо проголосувати. У цьому разі я прихильник голосування за допомогою пошти, тому що до електронного голосування у нас поки не готові. І річ тут не так у кібербезпеці, як у недовірі громадян до виборчих процесів. Низка зауважень зумовлює питання прозорості виборчих коштів. Партії в режимі онлайн мають звітувати про кожну гривню на їхніх рахунках. Тоді буде зрозумілим походження цих коштів, які у них статті витрат тощо. Зараз цю інформацію ми можемо дізнатися лише за два дні до завершення голосування", – сказав Кошель.
Він підкреслив, що в Україні необхідно мінімізувати вплив політичної реклами.
"Ще одне основне питання – політична реклама. Якщо ми не заборонимо або не мінімізуємо її впливу, зміна виборчої системи не дасть помітного результату. Скажімо, у 2014 році політичні партії витрачали на рекламу 70–80% виборчого фонду, зустрічався навіть показник 92%. Тобто політики працюють "на телевізор". Наприклад, для кампанії в межах однієї області потрібно 100–150 білбордів. Це понад 2 млн грн. Отже, якщо не мінімізувати політичної реклами, то вибори так і залишаться доступними тільки для обраних – тих, хто може фінансово собі це дозволити. У підсумку ми знову побачимо в парламенті переважно представників великого бізнесу", – заявив співрозмовник.
На його думку, місцеві вибори 2020 року варто було б проводити вже за ухваленим Виборчим кодексом.
"Незважаючи на всю ейфорію і захоплення Виборчим кодексом, голосів для кардинальних змін у парламенті цього скликання не було. Те, що набуття чинності кодексом відтерміновано, – це об'єктивна необхідність. Хоча я думав, що його буде відтерміновано до 2020 року. Адже було дуже багато претензій і критики закону про місцеві вибори. Тому я вважаю, що місцеві вибори наступного року можна було б провести і за тією системою, яку пропонує Виборчий кодекс", – резюмував Кошель.
11 липня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проєкт Виборчого кодексу України (законопроєкт №3112-1).
Нардепи розглянули 4568 правок до документа. Згідно з ухваленими поправками, кодекс набуває чинності з 1 грудня 2023 року.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні 7 листопада 2017 року. Документ надійшов у Раду 2015 року, його ініціатором був спікер ВР Андрій Парубій.
6 червня 2019 року парламент почав розгляд проєкту Виборчого кодексу України у другому читанні.
Згідно з документом, парламентські вибори запропоновано проводити за системою регіональних відкритих списків, а бар'єр установити на рівні 4%. На виборах до сільських, селищних, районних, районних у містах і міських рад малих міст (до 90 тис. виборців) запропоновано багатомандатну мажоритарну систему, в окрузі перемагає не один кандидат, як сьогодні, а від двох до чотирьох кандидатів залежно від кількості виборців. На виборах до обласних рад і міськрад великих міст (від 90 тис. виборців) також запропоновано систему відкритих списків.
Позачергові вибори Верховної Ради 21 липня мають відбутися за чинним виборчим законодавством, яке передбачає змішану систему (225 депутатів обирають за пропорційною системою; 225 – за мажоритарною), закриті партійні списки і п’ятивідсотковий прохідний бар'єр.
