+2 Київ
Більшість рекомендованих зовнішньою комісією кандидатів, яких глава Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба відмовився призначати на керівні посади у відомстві, причетні до корупції та фігурували в кримінальних провадженнях. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
"Насамперед я повністю підтримую небажання Труби призначати цих людей. Не тому, що це його рішення, а тому, що ми про це просили, коли цих кандидатур було запропоновано. Напередодні рекомендації цих людей в інтернеті вже були списки тих, кого маємо намір запропонувати. Тобто про жодне відкрите, прозоре голосування не йшлося – рішення ухвалювали за спиною в комісії. Левова частка запропонованих кандидатів у Держбюро розслідувань – люди з корупційним минулим, які не можуть підтвердити свої доходи та в минулому проходили у кримінальних справах. Вони просто не можуть займатися правоохоронною діяльністю. Аналіз НАБУ, наскільки я знаю, підтвердив наші побоювання щодо репутації цих людей", – підкреслив Найєм.
Він сумнівається, що в комісії були права на знищення результатів тестування кандидатів поліграфом.
"Зовнішню комісію, яка призначала главу ДБР та його заступників, має бути розпущено. Комісія, що складається з нардепів, представників Кабміну й Адміністрації Президента, не може призначати слідчих і співробітників органів внутрішнього контролю ДБР. Адже члени цієї комісії підслідні! Очевидний конфлікт інтересів. Те, що тепер відбувається, лише підтверджує системну кризу навколо створення ДБР. Наприклад, сьогодні виникає питання: хто давав право знищувати результати перевірки кандидатів поліграфом? На якій підставі Трубі не дали ознайомитися з цими результатами? Потрібно створити нормальну внутрішню комісію із залученням громадських діячів, яка дасть змогу контролювати призначення кандидатів на ті чи інші посади", – зазначив нардеп.
Він не відкидає, що після ухваленого рішення Труба зіткнеться із серйозним тиском.
"Очевидно, зараз почнеться війна проти глави ДБР. Адже комісія пропонувала призначити й таких людей, які представляли різні політичні сили. Тому, напевно, будуть спроби натиснути на Трубу. Сподіваюся, він відкрито про це розповість суспільству. Стосовно законопроекту, який прописує новий порядок формування комісії з відбору до ДБР, то комітет своє рішення вже ухвалив – тепер слово за парламентом. Але за законопроект в сесійній залі не голосує БПП. І швидкі рішення тут навряд чи буде ухвалено – найімовірніше, тепер тривають торги між БПП і "Народним фронтом" за вплив на цей орган", – резюмував Найєм.
28 серпня Труба повідомив журналістам, що відмовився призначати на керівні посади у відомстві 27 кандидатів, яких рекомендувала зовнішня комісія.
За його словами, комісія знищила результати тестування кандидатів поліграфом.
"Я тричі просив надати мені результати. Мені відмовили у наданні акта навіть про знищення цього дослідження. Я звернувся до правових інститутів України щодо цього питання. Комісія не мала права знищувати результатів поліграфа", – сказав Труба.
Комісія з відбору претендентів на керівні посади ДБР складається з дев'ятьох осіб: по три представники від президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради.
Закон про Держбюро розслідувань ухвалила Верховна Рада 2 листопада 2015 року, і він є частиною так званого пакета безвізових законів. Президент підписав його в січні 2016 року, а 1 березня документ набув чинності.
У листопаді 2017 року було обрано керівництво ДБР.
У квітні 2018 року відкрили конкурс на 700 посад у відомстві. Свої кандидатури подало 5 тис. осіб.
16 серпня Труба заявив про початок роботи Держбюро.
