+5 Київ
У проекті держбюджету на 2019 рік передбачено дотації на підтримку агросектору на суму приблизно 6 млрд грн. Левову частку цих дотацій отримають не дрібні фермери, а великі агрохолдинги – зокрема власник "Миронівського хлібопродукту" Юрій Косюк і власник агрокомпанії "Укрлендфармінг" Олег Бахматюк. Про це 16 жовтня пише народний депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм у своєму блозі на сайті "Української правди".
За його словами, у 2017-му і 2018 роках майже половину коштів, виділених на державну підтримку аграріїв, було спрямовано на розвиток компаній "Миронівський хлібопродукт" і "Укрлендфармінг", які не потребують державної підтримки.
"У проекті держбюджету на 2019 рік знову передбачено дотації приблизно на 4 млрд грн. І їх знову прописано так, що їхню левову частку отримають не дрібні фермери, а великі агрохолдинги, – пише політик і зазначає, що минулого року дотації отримали також мільярдери. – І це не дрібні фермери. Це не село. Ідеться про два найбільші у країні агрохолдинги. Я зовсім не проти, щоб бізнес процвітав. Ці компанії, напевно, платять податки, їхню продукцію експортують на зовнішні ринки, а власники компаній отримують гарний прибуток. Але, вибачте, до чого тут бюджетні дотації?! Обидві компанії – високорентабельні виробники курятини і яєць – належать доларовим мільярдерам – Юрію Косюку та Олегові Бахматюку".
У США середній розмір державної підтримки на одного виробника становить менше ніж $1 тис. (приблизно 25 тис. грн), а у країнах Європейського союзу – €6,1 тис. (до 200 тис. грн), підкреслює Найєм.
"В Україні ця цифра у 53 рази більша, ніж у ЄС, і приблизно у сім тисяч разів більша, ніж у США. Що важливо, цього року Верховна Рада спробувала втрутитися в цю диспропорцію й ухвалила закон, яким спробувала обмежити дотації "в одні руки" до $7 млн. Але уряд у дивний спосіб переспрямував кошти державної підтримки на іншу бюджетну програму, і дотації отримали... ті самі дві компанії!" – пише нардеп.
Найєм заявив, що вніс на розгляд бюджетного комітету дві пропозиції.
"Перша – обмежити розмір бюджетних дотацій на тваринництво до 200 млн грн в "одні руки", тобто одній групі компаній або компаній з одним власником. Друга – зменшити видатки з держбюджету на бюджетну програму "Державна підтримка галузі тваринництва" на суму 2 млрд грн і спрямувати ці кошти на бюджетну програму "Забезпечення діяльності підрозділів, закладів та установ Національної поліції України" у розмірі 700 млн грн та на погашення державного боргу", – заявив депутат.
Для порівняння він навів цифри: на всю програму підвищення енергоефективності шкіл, закупівлю меблів та обладнання, створення національної освітньої онлайн-платформи у 2018 році виділено 1,4 млрд грн, на будівництво лікувально-діагностичного корпусу "Охматдит" – 930 млн грн, а на реконструкцію і розширення Національного інституту раку – всього 168,6 млн грн.
Видання "НВ Бизнес" у серпні писало, що у 2017 році "Миронівський хлібопродукт" згенерував $230 млн чистого прибутку, із них $80 млн пішло на виплату дивідендів, Косюк отримав $53 млн. Майже таку саму суму – $52,1 млн – холдингу власника "Нашої Ряби" у 2017‑му переказала держава у вигляді дотацій за програмою підтримки тваринництва.
"Агрохолдинг Косюка справді переказав до держбюджету у 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме переказав, а не сплатив. Переказав агрохолдинг 4,2 млрд грн, але скільки він отримав із бюджету? Ще більше – близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається із 1,4 млрд грн дотацій у 2017 році та 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті. Як компанія може отримати з держбюджету більше коштів, ніж переказала до нього? Дуже просто. Структура експорту МХП побудована так, щоб отримувати з бюджету повернення ПДВ двічі: один раз у вигляді дотації, а потім – при експорті", – пояснював редактор "Економічної правди" Дмитро Дєнков у своїй колонці в лютому цього року.
