Політолог Бондаренко: "Газовики" вже запропонували своїх кандидатів на посади в новій владі, але в оточенні Зеленського їх не приймають

Частина політичних сил в Україні використовує обговорення навколо ухваленого 25 квітня Верховною Радою закону про функціонування української мови як державної для вирішення своїх завдань із новою владою, заявив у коментарі "КП в Украине" політолог, керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.

"Впадає в очі той факт, що свої голоси "за" віддали депутати від партії УДАР і двох груп, що складаються з мажоритарників. У навколополітичних колах цих депутатів заведено асоціювати з групою "газовиків" (Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Юрій Бойко), а експерти під час складання схем взаємовідносин постійно говорять про невидимі нитки, які пов'язують певні особистості на рівні вельми тонких матерій", – зазначив експерт.

Бондаренко нагадав про новини щодо впливу бізнесмена Дмитра Фірташа на результат попередніх президентських виборів.

"Пам'ятаєте, як 2014 року у Відні Льовочкін і Фірташ продемонстрували, як "невидимі нитки", які пов'язували їх із Віталієм Кличком, перетворилися на відвертий торг, який дав змогу Петрові Порошенку здобути президентський пост? – сказав він. – Але, якщо говорити чіткіше, Льовочкін і Бойко зіграли свою гру. Афілійовані з ними депутати підтримали мовний закон і створили досить двозначну ситуацію для новообраного президента, фактично створюючи ситуацію "примусу до миру".

Політолог повідомив, що за його інформацією, "газівники" вже запропонували свої кандидатури на різні посади в новій владі, але в оточенні кандидата у президенти Володимира Зеленського, який за результатами підрахунку 100% електронних протоколів виграє вибори, ці кандидатури не приймають.

"Це голосування – сигнал: надалі з "газовим лобі" треба бути акуратнішими та ввічливішими. Отже, скільки в ухваленому законі було реального бажання зміцнити позиції української мови, а скільки – політичного єзуїтства, можна тільки здогадуватися", – резюмував Бондаренко.

25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. "За" проголосувало 278 депутатів Верховної Ради.

До парламенту надійшло чотири постанови про скасування результатів голосування за закон про функціонування української мови як державної, заявив на засіданні 26 квітня спікер Андрій Парубій.

На сайті Раді зареєстровано постанови про скасування голосування №5670-д-П нардепів від Опозиційного блоку Олександра Вілкула та Вадима Новинського, №5670-д-П1 позафракційних депутатів Юрія Бойка й Юлія Іоффе та парламентаріїв від Опозиційного блоку Василя Німченка, Нестора Шуфрича і Михайла Папієва, №5670-д-П2 нардепа від Опозиційного блоку Сергія Долженкова і №5670-д-П3 позафракційного нардепа Сергія Дунаєва і його колег з Опозиційного блоку Папієва та Миколи Скорика.