Порошенко про "Роттердам плюс": Будь-яка формула краща за ручне непрозоре визначення ціни

П'ятий президент України, лідер партії "Європейська солідарність" заявив у програмі "Рандеву", що вийшла 21 вересня на "5 каналі", що не має стосунку до формули "Роттердам плюс".

Журналістка Яніна Соколова запитала в Порошенка, чи правда, що він домовлявся щодо "Роттердам плюс" із українським бізнесменом Рінатом Ахметовим.

"Ніякого відношення я до цієї формули не маю, ніколи її в очі не бачив до того, як вона була запроваджена і презентована ринку, до того, як вона почала публічно обговорюватися", – заявив Порошенко.

Він зазначив, що до появи формули ціну на вугілля встановлювали ручним способом.

"І я вважаю, що будь-яка формула краща за ручне непрозоре визначення ціни... У 2017 році, менш ніж через рік після запровадження формули, були прийняті зміни до закону, якими передбачалося, перше, формулу скасувати, запровадити ринок, і лише ринкові ціни можуть визначати, які вони є справедливі. Ні Національне антикорупційне бюро, ні Кабінет Міністрів, ні регулятор, ні Порошенко... а ринок. І дуже важливо, що наша розмова відбувається після скасування формули... Що ж відбулося? Скасований "Роттердам". Виявляється, якби ціна була завищеною і якщо є ринковий принцип формування ціни... ціна мала впасти, якщо є ринок. А що ми бачимо? Після скасування "Роттердама" ціна виросла", – продовжив п'ятий український президент.

Він підкреслив, що "все обговорення позиції про завищену ціну "Роттердама" не має жодного об'єктивного підтвердження".

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку із чим колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка і ще п'ятьох фігурантів справи. Пізніше Вовк з'явився в базі розшуку Міністерства внутрішніх справ. 20 серпня Солом'янський районний суд Києва відхилив клопотання НАБУ і відмовився брати Вовка під варту. 19 серпня Вовк заявив, що поки що не збирається повертатися в Україну, щоб не брати участі в "судилищі". 5 вересня суд дав дозвіл на затримання Вовка.

Ексголова НКРЕКП заявив, що Національне антикорупційне бюро України "неприкрито співпрацює" з бізнесменом Ігорем Коломойським. Він переконаний, що правоохоронні органи "не звертають уваги на злочинну схему у "Центренерго", яке закуповує вугілля у компаній, пов'язаних із Коломойським, за завищеною ціною (дорожче, ніж за формулою "Роттердам плюс") і продає вироблену електроенергію підприємствам групи "Приват" за заниженими тарифами на шкоду державі".

Експерт Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп говорив, що формулу "Роттердам плюс" "не можна вважати гарною чи поганою, такий підхід до формування цін на ринку електроенергії мав право на існування". Він підкреслив, що ціни на електроенергію на ринку після скасування формули зросли, і вартість вугілля в межах "Роттердам плюс" була найнижчою, що підкреслювали й учасники наради у президента України Володимира Зеленського.

Економія для побутових і промислових споживачів за допомогою формули становила до 40 млрд грн завдяки запровадженню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, заявляла у 2018 році голова НКРЕКП Оксана Кривенко.