+5 Київ
Ініційований литовським Сеймом план допомоги Україні, аналог американського "плану Маршалла" для післявоєнної Європи принесе користь не тільки для самих українців, але, насамперед, для самої Європи. Про це у блозі на "Радіо Свобода" написав український журналіст Віталій Портников.
На думку журналіста, "план Маршалла" для Європи, який передбачав виділення величезних грошей на відновлення зруйнованого війною європейського континенту, не був благодійним.
"У ХХ столітті Сполучені Штати були втягнуті у дві світові війни. У їхніх власних інтересах було не допустити повторення минулого. Допомогти перетворенню Європи на континент благополуччя і взаємної підтримки. Результати перевершили всі очікування. Сьогодні Німеччина і Франція – головні противники у двох світових війнах – є локомотивами Європейського союзу і прихильниками європейської єдності. До минулого все частіше звертаються саме в тих країнах, які через радянську окупацію не були охоплені "планом Маршалла", чиї громадяни прожили десятиліття в бідності", – зазначив він.
Портников наголосив, що європейська допомога Україні має бути пов'язана з успіхом реформ у найбільшій після Росії країні серед колишніх радянських республік.
"Досвід Грузії чи Молдови не варто брати до уваги – це маленькі аграрні країни з патріархальним укладом, їхні невдачі або успіхи не можуть бути сприйняті як серйозні уроки. А ось досвід України – це приклад для всього пострадянського простору, включаючи Росію. Невдача України доведе, що цей простір не можна реформувати, а успіх – що реформувати можна навіть Росію. А хіба не цього хочуть на Заході?" – пояснив він.
На думку журналіста, досвід Грузії чи Молдови показав, що без помітного покращення рівня життя громадян реформи швидко захлинаються, а популярними стають відверто популістські або проросійські сили.
"Навіть якщо українська влада ухвалить усі необхідні закони, змінить правила гри і створить можливості для вільного розвитку ініціативи громадян, за нинішнього стану економіки Україна ще кілька десятиліть буде залишатися бідною країною. А в такій країні громадяни незмінно голосують за популістів і демагогів", – попередив він.
Портников наголосив, що тільки якщо українці побачать реальні зміни на краще, вони будуть здатні проголосувати за реформаторів.
"Якщо вони проголосують за реформаторів – значить, реформи в країні продовжаться. А якщо реформи продовжаться і будуть успішними – це стане, як я вже зазначав, уроком для всього пострадянського простору і кроком до його реформування. А значить, кордон західних цінностей, демократії і вільного ринку буде переміщатися все далі і далі на схід. Чи не цього хочуть розсудливі люди на Заході?" – підсумував він.
У кінці березня Європейська народна партія на з'їзді, який проходив на Мальті, ухвалила резолюцію про розробку довгострокового плану допомоги Україні ("План Маршалла для України"). У резолюції ЄНП закликала держави – члени ЄС "за допомогою двосторонніх і багатосторонніх програм надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу". Також партія запропонувала створити "широкий інвестиційний пакет", спрямований на прискорене відновлення економіки України.
Один із авторів документа, екс-прем'єр-міністр Литви й нинішній депутат Сейму Андрюс Кубілюс заявив, що "План Маршалла для України" представлять на саміті "Східного партнерства" у листопаді. За його словами, документ позитивно оцінили в Державному департаменті й Конгресі США. Кубілюс уважає, що реалізація довгострокового плану Маршалла" дасть змогу "улити в реальну економіку України до €5 млрд на рік".
У липні президент України Петро Порошенко заявив, що Україна й лідери Євросоюзу обговорили можливість проведення 2018 року інвестиційної конференції за "Планом Маршалла для України".
План Маршалла – програма допомоги Європі після Другої світової війни. Був висунутий 1947 року американським державним секретарем Джорджом К. Маршаллом і набрав чинності у квітні 1948 року. Заявленою США метою реалізації плану були відновлення зруйнованої війною економіки Європи, усунення торговельних бар'єрів, модернізація промисловості. У програмі брали участь 17 європейських країн.
