+6 Київ
Сьогоднішня неявка всіх трьох адвокатів Юрія Крисіна в Дарницький суд, де розглядають справу про тортури і викрадення під час Майдану, свідчить про те, що обвинувачений і його захисники роблять усе для затягування процесу. Про це заявив прокурор Генпрокуратури України Олексій Донський, який представляє в суді сторону обвинувачення, передає кореспондент "ГОРДОН".
Прокурор підкреслив, що ще 29 березня 2018 року судове слідство перейшло до стадії зачитування обвинувального акта, проте воно постійно зривалося. На цей момент уже зачитано 54 сторінки з 62-х, а решту вісім сторінок сьогодні не вдалося зачитати через чергову неявку адвокатів Крисіна.
"Разом із тим, що саме з боку Дарницького суду процес можна вважати зразковим, засідання призначають часто, забезпечено змагальність сторін, а не так, як було в Шевченківському суді, де суддя Лінник призначав засідання раз на шість місяців", – підкреслив Донський.
Він вважає, що обвинуваченого і сторону захисту не влаштовує суддя Любов Леонтюк, яка розглядає справу в Дарницькому суді. За припущенням прокурора, адвокатам потрібен "другий суддя Лінник" – колишній суддя Шевченківського суду Олег Лінник, який наприкінці минулого року виніс Крисіну умовний вирок у справі про вбивство журналіста В'ячеслава Веремія, а після резонансу в суспільстві подав у відставку.
"Процес у Шевченківському суді щодо Крисіна відбувався три з половиною роки, хоча це був один кримінальний епізод у нескладному злочині, де особа визнавала свою провину. Там процес закінчився умовним терміном. Очевидно, у Дарницькому суді Крисіна і його захисників не влаштовує, що суддя є принциповою і стоїть над процесом, забезпечує змагальність сторін. Очевидно, Крисіну потрібен другий суддя Лінник", – сказав Донський.
Щодо поведінки Крисіна в процесі, його регулярних криків і перебивання судді, прокурор зазначив, що за 18 років своєї практики такого ще не бачив.
"Висловлювання Крисіна... Безумовно, це нахабний тиск на суд. Я 18 років займаюся саме бандитськими справами, але в жодному процесі не бачив, щоб обвинувачений дозволяв собі те, що дозволяє Крисін і його захисники. Це безпрецедентно. Чим це обумовлено? Очевидно, зв'язками, які забезпечили йому три з половиною роки розгляду справи у Шевченківському суді, і тим, що під час обшуків у Крисіна в машині було знайдено [на той час міліцейські] оперативні установки. Інакше незрозуміло, чому особа може відчувати себе настільки безкарною", – зазначив Донський.
Також він додав, що суд кілька разів передавав скарги в дисциплінарну комісію адвокатури на захисників Крисіна – Тетяну Гнатюк, Ігоря Василенка та Євгена Солодка – через їхні регулярні неявки до суду. Однак, за словами прокурора, про результати їх розгляду досі нічого не відомо.
"Сьогоднішні події – це яскрава демонстрація того, що навіть за умови ідеальної організації процесу з боку суду, чинний Кримінальний процесуальний кодекс дає змогу захисту зловживати своїми правами, засідання зривають. Якщо б у законодавстві було прописано, що навіть за неявки захисників процес усе одно будуть проводити, очевидно, адвокати Крисіна приходили б на кожне засідання. А так вони відчувають безкарність", – підсумував Донський.
20 липня 2018 року мали завершити оголошення обвинувального акта у справі про тортури і викрадення під час Майдану, фігурантами якої є Юрій Крисін і його охоронець Сергій Чемес. Засідання перенесли через неявку всіх трьох адвокатів Крисіна. До цього спроби почати зачитувати обвинувальний акт зривали сім разів: захист тричі подавав клопотання про відвід судді, тричі про відвід прокурорів і регулярно не з'являвся на засіданнях.
Справа про катування під час Майдану і протидії мирним зібранням розглядає Дарницький суд. У межах цього процесу 29 березня 2018 року Крисіну обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 16 липня Крисіну і Чемесу продовжили запобіжний захід до 13 вересня включно. Потерпілими у цій справі визнано трьох осіб: відеооператора Владислава Іваненка, а також матір журналіста В'ячеслава Веремія, Катерину Веремій, і його дружину Світлану Кирилаш.
Справа включає три епізоди.
Перший епізод стосується подій 21 січня 2014 року, коли відеооператора Іваненка викрали на станції метро "Петрівка" (зараз "Почайна") в Києві після зіткнення між тітушками та Автомайданом. Відеооператора відвезли до наметового табору тітушок біля метро "Бориспільська" і катували. Коли з'ясувалося, що Іваненко до Автомайдану стосунку не має, його відпустили.
Крисіну в цьому епізоді інкримінують пособництво у викраданні і тортурах Іваненка, оскільки він надав групу тітушок і обіцяв їм винагороду. Чемесу інкримінують те саме, оскільки він охороняв потерпілого і координував телефоном свої дії з Крисіним, який, за даними слідства, із 10-го до 22 січня 2014 року відпочивав на Мальдівах.
Другий епізод стосується нападу тітушок на барикади активістів на вулиці Прорізній у Києві 18 лютого 2014 року з використанням саморобних вибухових пристроїв. У цьому епізоді Чемесу і Крисіну інкримінують хуліганство та незаконне перешкоджання проведенню мітингу.
Третій епізод стосується вбивства журналіста В'ячеслава Веремія в ніч на 19 лютого 2014 року в центрі Києва. У цьому епізоді обвинуваченим є тільки Чемес. Саме він, згідно з даними слідства, збив із ніг Веремія і тримав його, доки інші тітушки на чолі з Крисіним били журналіста. У цьому епізоді потерпілими визнано матір убитого Катерину Веремій і його вдову Кирилаш.
Дії Крисіна в убивстві Веремія оцінював Шевченківський суд в особі судді Олега Лінника. Крисіна тоді було засуджено до умовного терміну. 13 червня 2018 року Апеляційний суд Києва змінив умовний термін для нього у цій справі на п'ять років позбавлення волі.
