+10 Київ
Перемога на президентських виборах Володимира Зеленського – це результат протестного волевиявлення, але коли люди кажуть, що голосували проти чинного президента Петра Порошенка, потрібно розуміти, що він став персоналізацією усього політичного класу. Про це заявив політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов на круглому столі "Вибір-2019: президентські і парламентські вибори", який відбувся 23 квітня в інформагентстві "Українські новини".
На думку експерта, вибори також свідчать про збій традиційної матриці проведення виборчої кампанії. Наприклад, у відкритті інфраструктурних об'єктів пересічний українець із його скепсисом і тотальною недовірою до влади та політиків бачив не досягнення, а те, скільки водночас могли вкрасти.
"Заступник губернатора однієї з областей ллє гіркі сльози: ˮОсь, ми стільки робили: садочки, спортмайданчики відкривали нашою командою – і провалˮ. Виявляється, усе досить банально і примітивно. Фокус-група показує, що, навпаки, команда президента ось цим невгамовним перерізанням стрічок і розмовами про свої економічні досягнення накручувала негатив. Утім, до останнього моменту вона наполегливо крутила ці педалі. Багато політтехнологів втратили коди доступу до потенційного електорату і працювали тільки з фан-клубом. Ну візьміть Порошенка, [лідера "Батьківщини" Юлію] Тимошенко. Невже в команді не знайшлося людини, яка могла б сказати ˮніˮ?" – зазначив Золотарьов.
На думку політолога, проходження Порошенка у другий тур забезпечила робота мережі агітаторів на місцях, водночас адмінресурс узагалі не спрацював.
"Усе-таки схоже, що спрацювала швидше горезвісна ˮсіткаˮ, ніж вертикаль обласних адміністрацій. Традиційний адмінресурс, по суті, виявився обнуленим. Ні [мер Харкова Геннадій] Кернес, ні інші, які переконували, що раз вони популярні на місцях, отже, паровозом витягнуть рейтинг, – не спрацювало. Нічого цього не вийшло", – заявив він.
Політикам, які не хочуть опинитися за бортом, потрібно більше уваги приділяти глибинній соціології, вважає експерт.
"Політиків цікавлять тільки рейтинги. А з чого вони складаються? Копати глибше, на жаль, поки ще ніхто не хоче, ще не дозріли. А потрібно витрачатися на соціологічні дослідження, причому якісні", – порадив Золотарьов.
Політолог вважає, що агітаційна продукція і далі може працювати, але тільки якщо реклама буде не лобовою.
"Газети можуть працювати. Питання в іншому, що там не має бути лобової пропаганди і фотографій кандидата на кожній сторінці. Це має бути м'яка софт-пропаганда, між рядків, яка плавно підводить до потрібного. Але як переконати в цьому батька-власника, який дає на це свої гроші, якщо він не бачить свого портрета? Тут справді потрібна психотерапія, і, зокрема, і кандидатам", – підкреслив політолог.
21 квітня 2019 року в Україні відбувся другий тур виборів президента, явка становила 61,37%.
Згідно з даними опрацювання 100% електронних протоколів, за засновника і художнього керівника студії "Квартал 95" Володимира Зеленського проголосувало 73,22% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 24,45%
