+13 Київ
Указ президента Петра Порошенка, яким він увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 12 жовтня 2018 року "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на півдні і сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці", суперечить позиції Києва в Міжнародному арбітражному суді у зв'язку з порушенням Москвою Конвенції ООН із морського права. Про це 20 жовтня повідомило видання ZN.UA.
6 вересня РНБО затвердила комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів України в південних регіонах, акваторіях Азовського й Чорного морів, а 12 жовтня члени ради повторно голосували за документ.
Видання пише, що президенту потрібно півтора місяця на підписання указу, а "для документа, що передбачає вже в заголовку "невідкладні заходи", така повільність видається щонайменше дивною".
У статті йдеться, що Адміністрація Президента вносила правки до документа і після повторного голосування РНБО.
"У закритій частині документа йдеться про створення військово-морської бази України в Азовському морі. З огляду на співвідношення українських і російських військових кораблів в акваторії, це символічна демонстрація українського військово-морського прапора. Проте таке рішення демонструє прагнення Києва відстояти свої права й інтереси в регіоні", – ідеться в матеріалі.
Видання назвало основні пункти указу, які не потрапили під гриф "секретно":
- Кабміну доручено створити інтегровану інформаційну систему висвітлення надводної та підводної ситуації в акваторії Чорного й Азовського морів та в басейнах річок Дніпро й Дунай і забезпечити її фінансування 2019 року.
- Кабінет Міністрів має створити міжвідомчий координаційний орган, завданням якого буде узагальнення правової позиції держави з підготовки консолідованої претензії України до Росії за її збройну агресію проти України.
- Кабміну доручено внести у Верховну Раду проект закону про внутрішні води, територіальне море та прилеглу зону України з визначенням координат серединної лінії.
- Міністерство закордонних справ має повідомити секретаріат ООН і РФ про координати серединної лінії в Азовському морі, Керченській протоці і Чорному морі, яка до укладення українсько-російської угоди буде лінією державного кордону між українськими і російськими внутрішніми водами.
У статті йдеться, що поява останнього пункту "продемонструвала розбалансованість державної системи прийняття рішень".
"Із самого початку проект рішення РНБО передбачав, що буде визначено координати тільки тих районів в Азовському й Чорному морях, а також Керченській протоці, які окуповані Росією. Пізніше в чернетці з'явилося доручення оприлюднити координати вихідних ліній для відліку ширини територіального моря, виключної економічної зони та континентального шельфу України в Чорному й Азовському морях", – пише видання.
В остаточному варіанті, який підписав Порошенко, ідеться вже про правове оформлення тимчасового розмежування морських просторів між Україною і Росією на національному та міжнародному рівнях.
"Що важливо – Київ збирається зробити цей крок, фіксуючи за Азовським морем і Керченською протокою статус внутрішніх вод двох країн (на відміну від міжнародних вод, де є свобода судноплавства, на внутрішні поширюється суверенітет прибережної держави)", – ідеться у статті.
Автор підкреслює, що такі плани кардинально розходяться з позицією Києва в арбітражному трибуналі.
"Річ у тім, що Київ, на відміну від Москви, уважає: на Азовське море і Керченську протоку поширюється дія Конвенції ООН, і є свобода судноплавства для суден третіх країн", – зазначено в матеріалі.
За словами автора, рішення РНБО не дає відповіді на одне з головних запитань: що буде робити Київ у випадку, якщо російські військові кораблі все-таки перетнуть "цю червону пунктирну лінію".
"Адже один із пунктів підписаного президентом документа передбачає посилення охорони державного кордону України та її суверенних прав у виключній економічній зоні", – ідеться у статті.
У квітні російські прикордонники почали зупиняти судна в Азовському морі. Протягом чотирьох місяців РФ затримала понад 150 іноземних суден, які прямували в українські порти, повідомив 21 серпня прес-секретар Держприкордонслужби України Олег Слободян.
У Держприкордонслужбі зазначили, що Росія має право оглядати судна в межах договору між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки. Договір 2003 року передбачає, що торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором РФ чи України, які експлуатують із некомерційною метою, мають в Азовському морі і Керченській протоці свободу судноплавства. Угоду про розмежування моря лінією держкордону так і не було підписано.
