+4 Київ
Інформація про завершення досудового розслідування у справі про смерть херсонської активістки Катерини Гандзюк свідчить про спроби "злити" це кримінальне провадження. Таку думку 28 квітня висловив "24 каналу" колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.
"З того що я знаю, то велика кількість слідчих дій не була проведена, і велика кількість доказів, які були визначальними для обвинувального вироку, зібрані не були... Занадто рано, мені здається, зараз передавати цю справу до суду. Недоведеність вини призведе до того, що вироки будуть виправдовуваними, і тому ми так і не дізнаємося, хто був замовником цього злочину і які були деталі. Тому передчасне розкриття матеріалів та передача до суду, грубо кажучи, є злиттям кримінального провадження", – сказав він.
За словами колишнього генпрокурора, удруге відновити провадження буде вже неможливо.
Рябошапка пояснив, що повної інформації стосовно цього питання не має, оскільки востаннє був у Офісі генпрокурора два місяці тому.
Він припустив, що це пов'язано з призначенням генпрокурором Ірини Венедіктової.
"Найбільш імовірно, що наявність великої кількості негативу змушує її йти таким чином, щоб дати хоч якісь перемоги, щоб покращити імідж прокуратури і свій персональний", – пояснив Рябошапка.
27 квітня про завершення слідства у справі про організацію вбивства Гандзюк повідомила Служба безпеки України. Водночас строк досудового розслідування закінчувався 29 липня 2020 року. Справи в суд ще не передали – розпочинається процес ознайомлення з матеріалами. Після цього активісти провели акцію біля Офісу президента та біля будинку Венедіктової. Протестувальники вимагали звільнити генпрокурорку, яка, на їхню думку, розвалила справу, і продовжити терміни слідства. Активісти заявили, що в суд справу було передано без свідчень одного з головних фігурантів – Олексія Левіна.
28 квітня в Офісі генпрокурора заявили, що підстав для складання обвинувального акта вже достатньо.
31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.
У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (всі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а жителя Херсона з кримінальним минулим Левіна – організатором злочину. Їм висунуто підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого).
Левін, якого 16 березня 2020 року екстрадували в Україну з Болгарії, узято під варту. Мангер перебуває на волі після того, як за нього в лютому 2019 року внесли заставу в розмірі 2,5 млн грн.
