В Офісі генпрокурора розповіли, чому припинили розслідування справи Гандзюк

Досудове розслідування кримінального провадження про організацію нападу на співробітницю мерії Херсона, антикорупційну активістку Катерину Гандзюк припинено достроково, оскільки прокурор дійшов висновку про наявність достатніх підстав для складання обвинувального акта. Про це 28 квітня повідомив сайт Офісу генерального прокурора.

У роз'ясненні офісу йдеться таке (орфографію збережено): "Наявний залишок строку досудового розслідування необхідний для забезпечення продовження щодо іншого підозрюваного в організації злочину запобіжного заходу у виді тримання під вартою на період ознайомлення його із матеріалами досудового розслідування та початку розгляду справи судом". Про кого йдеться під "іншим підозрюваним" – не сказано.

В Офісі генпрокурора стверджують, що на момент завершення досудового розслідування на розгляд слідчого або прокурора не було жодного клопотання від потерпілих або їхніх представників про проведення слідчих та процесуальних дій. Тепер їх проведення неможливе за законом, ідеться в роз'ясненні.

27 квітня про завершення слідства у справі про організацію вбивства Гандзюк повідомила Служба безпеки України. Водночас термін досудового розслідування спливав 29 липня 2020 року. Справи в суд ще не передали – починається процес ознайомлення з матеріалами. Після цього активісти провели акцію біля Офісу президента та біля будинку генпрокурорки Ірини Венедіктової. Протестувальники вимагали звільнити генпрокурорку, яка, на їхню думку, розвалила справу, і продовжити терміни слідства. Активісти заявили, що в суд справу було передано без свідчень одного з головних фігурантів – Олексія Левіна.

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а жителя Херсона із кримінальним минулим Левіна – організатором злочину. Їм висунуто підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого).

Левіна, якого 16 березня 2020 року екстрадували в Україну з Болгарії, узято під варту. Мангер перебуває на волі після того, як за нього в лютому 2019 року внесли заставу в розмірі 2,5 млн грн.