Ставленик минулої влади Терентьєв розробив схему поборів в Антимонопольному комітеті – ЗМІ

Незважаючи на прихід в органи влади нових осіб, головою Антимонопольного комітету України залишається ставленик попередньої влади, пише у статті для "РБК-Україна" "Чиї "слуги" очолять Антимонопольний комітет України" журналістка Надія Скляренко.

"Крісло керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) поки що займає ставленик минулої влади – Юрій Терентьєв. Будучи однокурсником Олексія Філатова, колишнього заступника глави Адміністрації Президента, відповідальним за сферу юстиції та судочинства, і проявивши свою лояльність, Терентьєв обирався головою АМКУ у 2015 році на сім років (до 2022 року) і, вочевидь, збирається досидіти цей термін", – зазначає авторка.

Вона стверджує, що основною новелою, яку Терентьєв запровадив у роботу АМКУ майже одразу після свого призначення, стало поняття "економічний ефект", яке фігурує у звітності й у планових показниках АМКУ. У звіті АМКУ про його роботу ця сума "нібито була згенерована економікою України після того, як АМКУ нібито виправив неконкурентну ситуацію або покартав монополіста", підкреслює журналістка.

"У судових рішеннях про неправомірність грошових штрафів від АМКУ йдеться про відсутність підстав для таких штрафів, а також про те, що об'єктивні фактори, що впливають на ведення бізнесу, ніким не досліджувалися. Тобто можна зробити висновок, що найбільші штрафи накладалися на бізнес просто тому, що керівництво АМКУ ставило таке завдання? Так чи інакше, а фінансовий результат роботи АМКУ під керівництвом Терентьєва для держави Україна – це фікція. Штрафи, якими він звітував, успішно оскаржені, а рішення АМКУ скасовувалися вже після того, як він встигав про них звітувати. А "економічний ефект" і зовсім з'являється з повітря в кабінетах АМКУ", – ідеться у статті.

Авторка матеріалу пише, що Терентьєв давав завдання територіальним органам збирати якомога більше штрафів.

"У передвиборчий для колишньої влади рік Терентьєв затвердив план для територіальних відділень АМКУ, кожна з яких зобов'язана забезпечити цей самий "економічний ефект" на рівні від 85 до 235 млн грн за рік. Проблемні регіони – Луганська і Донецька області – мали рознарядку по 45 млн грн, а ось уже багаті – Одеська і Харківська – повинні були знайти проблеми у бізнесу на суму 210 млн", – ідеться в розслідуванні.

Скріншот: rbc.ua

У статті наголошують, що у 2018 році АМКУ оштрафував компанії на 277 млн грн, водночас у 2018 році у звіті про діяльність АМКУ в підсумку фігурувала цифра 4 млрд грн.

"Виходить, що АМКУ роздав "порад" на 3,7 млрд? Тільки от помацати реальні гроші із цих 3,7 млрд грн змогли тільки ті, хто міг продавати "квитки" на консультації", – ідеться в матеріалі.

Скляренко повідомила, що тільки у другій половині 2019 року почалася реальна робота комітету: із червня АМКУ зібрав грошових штрафів на 6,8 млрд грн, тобто в понад 20 разів більше, ніж за весь 2018-й рік. Авторка висловила припущення, що така активність пов'язана з побоюванням голови комітету залишитися без крісла.

"У 2019 році стало зрозуміло, що влада буде змінюватися і пора подумати про свою власну долю на посаді", – вважає журналістка.