-2 Київ
Закриті списки в українському виборчому законодавстві – це не провина президента України Володимира Зеленського, заявив в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 12 червня, представник президента в парламенті Руслан Стефанчук.
"Я розумію рівень несприйняття багатьма мажоритарниками норм Виборчого кодексу. Немає політичної волі для його прийняття. Мені дивно бачити, що всі так активно виступають за відкриті списки, але при цьому за всю каденцію не змогли їх ухвалити. Точно так само не змогли провести через зал зняття депутатської недоторканності й багато іншого", – заявив Стефанчук.
Він додав, що "активність депутатів чомусь досягає піку під кінець каденції, і вони хочуть видати цю видимість діяльності за змістовну плідну роботу".
"Після того як Зеленський підписав указ про розпуск парламенту, був короткий ліміт часу, і один із компромісних варіантів – підправити нинішній закон про вибори. Не Зеленський вніс закриті списки, вони були і є в сьогоднішньому законі. Була домовленість, що опускається прохідний бар'єр із 5% до 3% і дається можливість зайти в парламент не одним тільки партіям-монстрам. Другий момент – треба було прибрати мажоритарку як найбільш корумповану складову. Я не кажу, що це – ідеальний варіант, але такий підхід був би основою компромісу. Але його не підтримала Рада. Утім, звинувачення в тому, що Зеленський вніс закриті списки в зал, абсолютно не відповідає дійсності. Закриті списки – це вина не президента, а парламенту. У нашому співробітництві з Радою перший млинець вийшов грудкою. Тому ми почали діяти в зовсім іншій манері", – продовжив представник президента в парламенті.
Стефанчук повідомив, що в команді Зеленського "почали виконувати конституційні зобов'язання і реалізовувати програму, вносячи законопроєкти: про імпічмент, про виборчі права військовослужбовців, які перебувають на передовій, про новий підхід до відповідальності за незаконне збагачення, який дозволяє повернути в бюджет усе незаконно нажите майно тощо".
Він зазначив, що президент і далі буде вносити законопроєкти та подання в діючу Верховну Раду, хоча в команді Зеленського немає особливого оптимізму, що вони будуть прийняті. "Але нічого не робити, не задавати тон роботи ВР ми теж не можемо", – сказав Стефанчук.
21 травня президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. 23 травня указ Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів набув чинності. Із 24 травня в Україні розпочався виборчий процес.
Перед розпуском парламенту Зеленський провів консультації з головами фракцій. Глава Адміністрації Президента Андрій Богдан заявив, що з депутатами було знайдено компроміс щодо виборчого законодавства, однак депутати "не дотримуються свого слова". Зеленський запропонував Парубію скликати 22 травня позачергове пленарне засідання парламенту, щоб внести у порядок денний сесії питання про ухвалення змін до законів "Про вибори народних депутатів України" та "Про публічні закупівлі", але 22 травня законопроєкти Зеленського не внесли до порядку денного сесії.
27 травня спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що компромісу стосовно відкритих списків на консультаціях не було і що АП дискредитує Раду. Він висунув вимогу надати стенограму консультацій. Зі стенограми, опублікованої на сайті президента, видно, що чітких домовленостей щодо змін у виборче законодавство сформульовано не було, проте учасники розмови обмінялися думками стосовно цього.
Верховна Рада 6 червня розпочала розгляд проєкту Виборчого кодексу України (законопроєкт №3112-1) у другому читанні. Усього до законопроєкту подали приблизно 4,5 тис. поправок. Парламентські вибори пропонують проводити за системою регіональних відкритих списків, а бар'єр встановити на рівні 4%. На виборах у сільські, селищні, районні, районні в містах і міські ради малих міст (до 90 тис. виборців) пропонують багатомандатну мажоритарну систему, в окрузі перемагає не один кандидат, як сьогодні, а від двох до чотирьох кандидатів залежно від кількості виборців. На виборах в обласні ради й міськради великих міст (від 90 тис. виборців) також пропонують систему відкритих списків.
Вибори 21 липня мають відбутися за чинним виборчим законодавством, яке передбачає змішану систему (225 депутатів обирають за пропорційною системою; 225 – за мажоритарною), закриті партійні списки і 5-відсотковий прохідний бар'єр.
