0 Київ
Українській владі немає сенсу знову звертатися в НАТО за отриманням плану дій щодо членства в Альянсі. Про це в інтерв'ю "Європейській правді" заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
"Єдине, що є важливим і на чому Україна має концентруватися зараз, – це реформи. Це модернізація вашої оборони, боротьба з корупцією, поліпшення системи правосуддя – усе це покликане полегшити життя людей. Адже якщо ви зміцнюєте оборонне відомство – це потрібно вам самим, незалежно від того, коли ви будете членом НАТО, незалежно від того, чи маєте ви ПДЧ. Водночас ці реформи наближають вас і до отримання ПДЧ, і до членства", – зазначив Столтенберг.
Він підкреслив, що наразі питання вступу України до НАТО і ПДЧ в Альянсі не обговорюють, і висловив думку, що увага України зараз має бути сконцентрована не на дату отримання ПДЧ, а на забезпечення того, щоб Україна відповідала стандартам НАТО.
"ПДЧ – це невіддільна частина шляху для тих, хто стає членом. Але Україна все одно має низку інструментів. У вас є комісія Україна – НАТО, є Річна національна програма, є Комплексний пакет допомоги. Ви вже маєте достатньо змістовних речей, потрібних для отримання ПДЧ", – сказав генсек Альянсу.
Столтенберг нагадав, що всі держави-члени підтверджують рішення, ухвалене на Бухарестському саміті 2008 року.
"Я тоді, у 2008-му, був прем'єр-міністром Норвегії, і я чудово пам'ятаю обговорення, які тоді були. Ми тоді дійшли згоди, що Україна стане членом НАТО, хоч і не визначили час, коли це станеться. Цей підхід діє й досі, ми підтримуємо це рішення. Так, не секрет, що в Альянсі є різні думки щодо членства України, але те рішення підтримуємо ми всі", – сказав він.
Генсек Альянсу відмовився назвати можливі терміни для отримання Україною членства, він додав, що замість цього буде концентруватися на тому, щоб допомогти Україні.
"Я справді дуже підтримую Україну. Я вважаю, що обраний шлях – добрий для України й добрий для НАТО. Стабільність та мир в Україні є важливими для українців. Але в той самий час вони важливі й для нас, бо вони допомагають зберегти мир у Європі. Україна важлива для всієї євроатлантичної безпеки, тому ми вас підтримуємо, бо ми самі зацікавлені у вашій підтримці. І це допомагає вам, незважаючи на те, коли саме ви станете членом НАТО", – резюмував Столтенберг.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
Згідно з Воєнною доктриною України, ухваленою 2015 року, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
Згідно з результатами червневого опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", вступ України в Альянс підтримує 53% громадян. У жовтні 54,4% респондентів, опитаних Центром Разумкова, висловилися проти можливої відмови від вступу в Альянс.
Фракція "Європейська солідарність" запропонувала уповноважити голову Верховної Ради підписати звернення української влади до Північноатлантичного альянсу про отримання Україною плану дій щодо членства в НАТО.
У Міністерстві закордонних справ та Міноборони України виступили проти цієї ідеї.
