Тимошенко приблизно вісім годин із перервами стояла біля крісла Разумкова, протестуючи проти закону про ринок землі

Лідерка парламентської фракції партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко під час ранкового і вечірнього засідань парламенту 6 лютого стояла біля крісла спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, протестуючи в такий спосіб проти ухвалення законопроєкту про ринок землі. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

Законопроєкт у другому читанні почали розглядати 6 лютого.

Незгодні з цим документом нардепи із фракцій "Опозиційна платформа – За життя" та "Батьківщина" зранку спробували заблокувати трибуну і президію парламенту. Сталася бійка з нардепами від "Слуги народу", у результаті якої місце біля крісла Разумкова зайняла Тимошенко. Під час блокування президії Тимошенко зламала мікрофон Разумкова і пошкодила собі палець.

Пізніше Разумков передав право вести засідання віцеспікеру Русланові Стефанчуку.

"Не парламентаризм – займати місце іншого, якщо воно не ваше сьогодні... Оскільки ваш покірний слуга не може вести засідання, я передаю слово Руслану Стефанчуку", – сказав Разумков.

Потім почали розгляд законопроєкту.

Тимошенко продовжувала стояти біля крісла спікера до закриття засідання о 19.30. Як зазначає у Facebook "BBC News Україна", вона залишалася там приблизно вісім годин із перервами. 

Рада 6 лютого розглянула 184 правки з 4018 до законопроєкту про ринок землі.

Із 2002 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила його до 2020 року.

У вересні 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроєкт про введення у країні ринку землі сільськогосподарського призначення. Уряд подав у Раду проєкт закону №2178 25 вересня, але в першому читанні 13 листопада парламент ухвалив альтернативний законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" авторства депутатів від "Слуги народу". Документ не підтримали парламентські фракції "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Голос", а також депутатська група "За майбутнє".

До другого читання до законопроєкту подали 4018 поправок. Нардепи пропонують дозволити продаж землі іноземцям тільки після референдуму, встановити ліміт концентрації не більше ніж 10 тис. га в одні руки (окрім банків і кредитних установ), дозволити тільки безготівковий розрахунок під час придбання землі тощо.

Проєкт закону передбачає, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Згідно з опитуванням, яке Київський міжнародний інститут соціології проводив наприкінці листопада 2019 року, введення ринку землі підтримує 22% українців, проти – 59%.